Вийшла книга документів про Українську Гельсінську спілку

На восьмистах сторінках книги "Українська Гельсінська спілка у спогадах і документах" вміщено спогади понад 40 лідерів УГС та вперше опубліковані таємні документи КҐБ.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У книзі, окрім спогадів очевидців та секретних документів КҐБ, містяться й унікальні фотографії. На одній зі світлин В’ячеслав Чорновіл зачитує декларацію Української Гельсінської спілки.

Збірка вийшла у видавництві "Ярославів Вал", упорядник — Олесь Шевченко — сам був членом УГС з 1976 року. Вперше презентована у вересні на Форумі видавців у Львові, ця книга отримала спеціальну відзнаку від "Радіо Свобода".

"Книжка написана не науковцями, не спостерігачами збоку, а безпосередніми учасниками подій, і в цьому велика її цінність. Нам вдалося зібрати настільки багато важливих матеріалів, що обсяг книги дозволив помістити десь тільки десяту їх частину. У збірці сотні і сотні імен", — каже упорядник Олесь Шевченко.

Директор видавництва "Ярославів Вал", письменник Михайло Слабошпицький відзначає, що Українська Гельсінська спілка відіграла значну роль у становлення України як незалежної держави.

"Це дуже добре, що врешті вдалося задокументувати, зібрати найважливіше в одній книзі, щоб про діяльність УГС мали змогу вивчати наступні покоління. Я думаю, що цим узагалі мав би займатися цілий інститут, бо обсяг роботи дуже великий і ми ще самі не повністю усвідомлюємо суспільної значущості появи цієї збірки", — сказав Слабошпицький.

Документи, які містить книга, старанно приховувалися від оприлюднення. Історик Володимир В’ятрович, який на посаді директора архіву СБУ розсекретив архіви КҐБ, каже, що таких документів залишилось дуже мало.

"Це століття в українській історії є дуже малодослідженим, бо історики не мали доступу до джерел. Саме в той час, коли Гельсінська спілка розпочинала свою діяльність, радянська влада видала вказівку про знищення документів в архівах КҐБ. І це великий успіх, що сьогодні маємо змогу оприлюднювати хоча б ті джерела, що вціліли", — вважає В’ятрович.

Член УГС, дисидент та філософ Євген Сверстюк каже, що коли вперше прочитав збірку, то побачив там багато цікавих речей, про які вже й забув.

"Це дуже цікава хроніка про те, як безсилі, з першого погляду, люди пробували якось зупинити те, що вже не зупиняється. Люди, які думають, що незалежність нам впала і дісталася не в ті руки, — примітивні. Незалежність виборювали на кожному кроці. Можливо, було недостатньо рук, але люди робили свою справу. І нинішнє покоління має продовжити цю справу, бо незалежність виборюється кожний день", — наголосив Сверстюк.

Українська Гельсінська спілка — громадсько-політична і правозахисна організація, заснована 7 липня 1988 року у Львові. Вона була ідеологічним та організаційним провідником національно-визвольної революції кінця 80-х — початку 90-х років.

Члени спілки брали участь у створенні перших демократичних громадських організацій — Товариство української мови, "Зелений світ", "Меморіал", Народний рух України за перебудову.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.