Вийшла книга документів про Українську Гельсінську спілку

На восьмистах сторінках книги "Українська Гельсінська спілка у спогадах і документах" вміщено спогади понад 40 лідерів УГС та вперше опубліковані таємні документи КҐБ.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У книзі, окрім спогадів очевидців та секретних документів КҐБ, містяться й унікальні фотографії. На одній зі світлин В’ячеслав Чорновіл зачитує декларацію Української Гельсінської спілки.

Збірка вийшла у видавництві "Ярославів Вал", упорядник — Олесь Шевченко — сам був членом УГС з 1976 року. Вперше презентована у вересні на Форумі видавців у Львові, ця книга отримала спеціальну відзнаку від "Радіо Свобода".

"Книжка написана не науковцями, не спостерігачами збоку, а безпосередніми учасниками подій, і в цьому велика її цінність. Нам вдалося зібрати настільки багато важливих матеріалів, що обсяг книги дозволив помістити десь тільки десяту їх частину. У збірці сотні і сотні імен", — каже упорядник Олесь Шевченко.

Директор видавництва "Ярославів Вал", письменник Михайло Слабошпицький відзначає, що Українська Гельсінська спілка відіграла значну роль у становлення України як незалежної держави.

"Це дуже добре, що врешті вдалося задокументувати, зібрати найважливіше в одній книзі, щоб про діяльність УГС мали змогу вивчати наступні покоління. Я думаю, що цим узагалі мав би займатися цілий інститут, бо обсяг роботи дуже великий і ми ще самі не повністю усвідомлюємо суспільної значущості появи цієї збірки", — сказав Слабошпицький.

Документи, які містить книга, старанно приховувалися від оприлюднення. Історик Володимир В’ятрович, який на посаді директора архіву СБУ розсекретив архіви КҐБ, каже, що таких документів залишилось дуже мало.

"Це століття в українській історії є дуже малодослідженим, бо історики не мали доступу до джерел. Саме в той час, коли Гельсінська спілка розпочинала свою діяльність, радянська влада видала вказівку про знищення документів в архівах КҐБ. І це великий успіх, що сьогодні маємо змогу оприлюднювати хоча б ті джерела, що вціліли", — вважає В’ятрович.

Член УГС, дисидент та філософ Євген Сверстюк каже, що коли вперше прочитав збірку, то побачив там багато цікавих речей, про які вже й забув.

"Це дуже цікава хроніка про те, як безсилі, з першого погляду, люди пробували якось зупинити те, що вже не зупиняється. Люди, які думають, що незалежність нам впала і дісталася не в ті руки, — примітивні. Незалежність виборювали на кожному кроці. Можливо, було недостатньо рук, але люди робили свою справу. І нинішнє покоління має продовжити цю справу, бо незалежність виборюється кожний день", — наголосив Сверстюк.

Українська Гельсінська спілка — громадсько-політична і правозахисна організація, заснована 7 липня 1988 року у Львові. Вона була ідеологічним та організаційним провідником національно-визвольної революції кінця 80-х — початку 90-х років.

Члени спілки брали участь у створенні перших демократичних громадських організацій — Товариство української мови, "Зелений світ", "Меморіал", Народний рух України за перебудову.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.