На Майдан вивели історичну військову техніку

На Майдані Незалежності відбувся військово-міліцейський парад з нагоди 69-ї річниці визволення Києва від нацистів.

Про це повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Парад пройшов з демонстрацією історичної техніки та показовими виступами спецпідрозділів МВС України.

По головній вулиці Києва суботнім ранком проїхала історична техніка часів ВВВ: танк випуску 1944 року, знаменита "Катюша", штабні автомобілі Червоної Армії, легкі броньовані автомобілі. Урочистим маршем пройшли парадні розрахунки МВС - курсанти у військовій формі піхотинців і льотчиків.

Під звуки зведеного оркестру МВС свої вміння продемонстрували кавалеристи патрульної служби київської міліції, кінологи. Показово затримували імпровізованих злочинців співробітники спецпідрозділів "Титан", "Сокіл", "Омега" і "Кобра".

Відповідаючи на запитання журналістів, чому саме українська міліція вітає ветеранів із звільненням Києва від нацистів, командувач Внутрішніми військами МВС України Станіслав Шуляк розповів: "Формування міліції після війни проводилося за рахунок фронтовиків, завдяки їм була створена міліція післявоєнного часу".

За його словами, на святковий захід були запрошені ветерани та всі бажаючі подивитися святковий парад.

Однак дійство зібрало небагато киян і гостей столиці. Подивитися на парад, в основному, прийшли молоді люди, які неохоче визнавали, що вони курсанти міліцейської академії. Ветеранів Великої Вітчизняної війни, для яких, власне, і повинні проводитися подібні заходи, було небагато.

"День визволення Києва від німецько-фашистських загарбників" святкується 6 листопада.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.