Спецпроект

На Дніпропетровщині знімають фільм про Голодомор

На Дніпропетровщині знімають художній фільм про трагедію Голодомору 1932-1933 років. В основі сюжету — правдива історія з життя тоді ще 7-річної дівчинки, родина якої пережила страшний голод.

 

Робоча назва картини — "Червоне намисто", повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Про пережите в часи Голодомору кінематографістам розказала уродженка Кіровоградщини пані Антоніна, якій у 1932-му виповнилося лише сім років. Без хліба, без іграшок, з надією вижити — таким запам’ятала ті місяці свого дитинства жінка.

Фабула фільму досить проста і побудована на життєвій ситуації, коли щаслива сім’я позбавляється опори: зникає батько, який поїхав шукати продовольство, а мати і дочка, завдяки глибокій вірі і силі духу, виживають і чекають на його повернення додому.

"Голодомор 1933 року — найважчий час для українського села, - пояснює сценарист Тетяна Кондрашевська. - Маленьку дівчинку — героїню майбутнього фільму — це випробування застало в той час, коли хотілося грати в іграшки. Але життя залишило її не лише без дитячого сміху, але і без шматка хліба. Вона подорослішала, коли їй було всього сім років. І усвідомила, що таке межа життя і смерті".

Режисер стрічки Карен Карапетян каже, що через цей фільм творці намагатимуться передати почуття людей.

"Окрім смертей і страждань, у мешканців українського села були і кохання, і віра, і відданість, а також турбота про близьких, - зазначив Карапетян. - Родинні цінності особливо гостро виявлялися під час важких випробувань і допомагали вижити. Уявіть: батько змушений залишити родину і поїхати добувати їжу, і він зникає. І як у цей важкий момент мати з маленькою донькою змогли пережити це, дочекатись його. Вимоги до акторів — пережити це все, примусити глядача співпереживати".

Зйомки кадрів картини вже розпочали. Вони проходять у селі Рудька Царичанського району. Однак виконавицю головної ролі — ту саму семирічну дівчинку — ще шукають.

Читайте на ІП родинні перекази українців про Голодомор

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.