Спецпроект

На Дніпропетровщині знімають фільм про Голодомор

На Дніпропетровщині знімають художній фільм про трагедію Голодомору 1932-1933 років. В основі сюжету — правдива історія з життя тоді ще 7-річної дівчинки, родина якої пережила страшний голод.

 

Робоча назва картини — "Червоне намисто", повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Про пережите в часи Голодомору кінематографістам розказала уродженка Кіровоградщини пані Антоніна, якій у 1932-му виповнилося лише сім років. Без хліба, без іграшок, з надією вижити — таким запам’ятала ті місяці свого дитинства жінка.

Фабула фільму досить проста і побудована на життєвій ситуації, коли щаслива сім’я позбавляється опори: зникає батько, який поїхав шукати продовольство, а мати і дочка, завдяки глибокій вірі і силі духу, виживають і чекають на його повернення додому.

"Голодомор 1933 року — найважчий час для українського села, - пояснює сценарист Тетяна Кондрашевська. - Маленьку дівчинку — героїню майбутнього фільму — це випробування застало в той час, коли хотілося грати в іграшки. Але життя залишило її не лише без дитячого сміху, але і без шматка хліба. Вона подорослішала, коли їй було всього сім років. І усвідомила, що таке межа життя і смерті".

Режисер стрічки Карен Карапетян каже, що через цей фільм творці намагатимуться передати почуття людей.

"Окрім смертей і страждань, у мешканців українського села були і кохання, і віра, і відданість, а також турбота про близьких, - зазначив Карапетян. - Родинні цінності особливо гостро виявлялися під час важких випробувань і допомагали вижити. Уявіть: батько змушений залишити родину і поїхати добувати їжу, і він зникає. І як у цей важкий момент мати з маленькою донькою змогли пережити це, дочекатись його. Вимоги до акторів — пережити це все, примусити глядача співпереживати".

Зйомки кадрів картини вже розпочали. Вони проходять у селі Рудька Царичанського району. Однак виконавицю головної ролі — ту саму семирічну дівчинку — ще шукають.

Читайте на ІП родинні перекази українців про Голодомор

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.