У Києві встановили пам'ятник на могилі відомого математика. ФОТО

На могилі українського математика, професора Василя Єрмакова (1845–1922) було відкрито пам’ятник.

Про це повідомляє Київське математичне товариство.

Український математик і педагог, професор Київського університету і Політехнічного інституту, член-кореспондент Петербурзької академії наук спочиває на Лук’янівському цвинтарі в Києві (ділянка № 21).

На цій ділянці кладовища поховано ряд видатних українських вчених. Зокрема, тут могили першого директора Інституту математики АН УРСР академіка Д. О. Граве (1863–1939) і одного з його наступників — академіка Г. В. Пфейффера (1872-1946), який був директором об’єднаного Інституту математики і фізики АН УРСР протягом 1941-44 рр.

Раніше на могилі Єрмакова була лише скромна табличка з непомітним написом. Пам’ятника не було, тому що вчений помер у важкі для нашої країни часи (1922 рік), останнім часом навіть голодував.

Ініціативу Київського математичного товариства зібрати кошти на пам’ятник щиро підтримали українські математики.

Фото: Олександр Барановський

У церемонії взяли участь співробітники й випускники КНУ імені Шевченка, Національного технічного університету "КПІ", Національного педуніверситету імені Драгоманова, Інституту математики НАНУ, члени Київського математичного товариства, працівники Педагогічного музею і Державного політехнічного музею.

Василь Єрмаков — один із корифеїв математичної науки в Україні. Випускник Київського університету Св. Володимира, він був відряджений для поглиблення знань за кордон, слухав лекції в Берліні й Парижі. Усім, хто вивчає вищу математику, відома ознака збіжності рядів за Єрмаковим. Спеціальні системи звичайних диференціальних рівнянь добре знані в світі під назвою систем Єрмакова.

Становлення викладання математичних дисциплін і наукових розробок у Київському університеті значною мірою завдячує діяльності Єрмакова. Він підготував ряд підручників і посібників з різних математичних дисциплін, які викладав.

Єрмаков також викладав на Вищих жіночих курсах. Він — один із засновників Фізико-математичного товариства у 1889 році, засновник (1884 рік) і редактор єдиного в Російській імперії науково-популярного математичного журналу — "Журнала элементарной математики". 

Лук’янівський цвинтар — один з найстаріших у Києві. Тут спочивають представники козацьких родів, видатні українські лікарі, вчені, композитори, актори, художники, а також жертви терору 30-х років ХХ ст. Від 1994 року - Державний історико-меморіальний заповідник.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.