Комуністи хочуть повернути Волгограду назву Сталінград

Лідер КПРФ Гєннадій Зюґанов розраховує, що в Росії в найближчому майбутньому буде прийнято рішення про повернення місту Волгограду імені Сталінград.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

"Упевнений, що справедливість восторжествує, - заявив Зюґанов на заході в Держдумі, присвяченому 70-річчю Сталінградської битви. - Майже у всіх країнах світу є вулиці, площі, бульвари, які названі на честь Сталінграду, тому буде абсолютно справедливо повернути місту Волгограду його справжнє ім'я - Сталінград".

Російський політик з обуренням заявив, що "на центральних телеканалах спотворюється суть того, що сталося 70 років тому в битві під Сталінградом".

"Сьогодні на різних телеканалах демонструються огидні вироби, які не мають нічого спільного з реальністю тих подій, - обурився Зюґанов. -  Я подивився по телебаченню брудну саморобку про маршала Жукова, де всі звели до побутових описів, але ж бойові операції Жукова досі вивчаються у всіх військових академіях світу.

2 лютого 2013 року в Росії відзначать 70-річчя закінчення Сталінградської битви.

Тим часом активісти громадської організації "Профспілка громадян Росії" в Петербурзі зібрали близько 900 підписів за повернення Волгограду назви Сталінград і повідомили про намір продовжити акцію зі збору підписів як мінімум до середини грудня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.