Спецпроект

Сквер Косіора хочуть назвати на честь тих, хто рятував від Голодомору

У київському сквері неподалік метро "Лук'янівська", де колись був розміщений пам’ятник одному з організаторів геноциду — Станіславу Косіору, кожному дереву дадуть символічне ім’я в пам’ять про одного з рятівників.

Про це ІП повідомили організатори акції.

Захід буде присвячена доброчинцям — людям, які в часи Голодомору 1932-1933 років рятували інших від голодної смерті. Організатори акції прагнуть наголосити на тому, що й у ці лихі часи мав місце героїзм та життєствердні вчинки.

Відповідно до кількості врятованих гілки дерев у сквері навпроти кінотеатру "Київська Русь" (вул.Артема) будуть прикрашені янголами, що символізуватимуть українців, які пережили 1932 та 1933 роки.

Під час дійства історик Володимир Тиліщак, автор книги "Людяність у нелюдяний час", яка вийде у грудні цього року і розкриває тему взаємодопомоги в період Голодомору, розповість історії про героїв, що робили подвиг, просто ділячись хлібом.

На закінчення заходу керівники громадських організацій підпишуть звернення до КМДА з проханням надати нове ім’я скверові: "Сквер доброчинців".

Акція відбудеться в рамках заходів, організованих Громадським комітетом із ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Цьогорічна громадська кампанія має на меті насамперед розповісти про тих, хто в роки геноциду рятував співвітчизників від страшної смерті.

Історії порятунку під час Голодомору читайте в проекті родинних спогадів "Історичної Правди"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.