"Історична Правда" вітає зі святами. ПІСНЯ

Редакція ІП вітає всіх читачів, які хочуть, щоб їх привітали, з Новим роком.

З люб'язного дозволу Тараса Компаніченка даруємо вам бенкетний кант другої половини XVII сторіччя "Пийте, браття, попийте" у виконанні гурту "Хорея Козацька".

Цей твір, створений на Гетьманщині у ненайсприятливішу для життя пересічного громадянина добу Руїни, показує, що українці вміли веселитися і в суворі часи.

Тільки варто пам'ятати, що більше трьох чарок, згаданих у пісні, пити не рекомендується, щоб не опинитися в ситуації "з похмілля восставши".

Ми все ж живемо не в бароковий, а в постіндустріальний час :) І Різдво ще попереду.

Невідомі дотепники, які зробили цей світський рімейк духовного канту Симеона Полоцького "Єгда од Вавілона плін бивший із Сіона" (псалом 125), розпочали пісню з хуліганських рядків "Співаєм, скачем, пляшем, Руками плещем, машем. Всі печалі забивши, Вином ся звеселивши", а закінчили урочистим славослів'ям "Сотвори, Господи, даруй нам, Господи, многая літа!".

Чого всім і бажаємо. Спасибі, що були з нами. Будьмо разом і наступного року.

Дивіться також: "Як козаки Різдво святкували. Не Гоголь"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.