ЯНУКОВИЧ ПОТРАПИВ У СПИСОК НАЙВІДОМІШИХ ПОЛЯКІВ

Організація Polski Network повідомила, що політик і "науковець" Віктор Янукович увійшов у список найвідоміших поляків і людей із польським корінням. Серед заслуг - відмова надати статус учасників бойових дій партизанам УПА.

Список складенo з людей, діяльність яких "виходить за межі Польщі, набуваючи європейського чи загальносвітового масштабу", повідомляє сайт організації.

Як доказ наводиться факт, що бабуся по лінії батька нинішнього президента народилася у Варшаві, а батько родом із села Януки Вітебської області Білорусі. Крім того, бабуся Януковича Кастуся Іванівна походила з Вільнюса, а її предки були литовськими поляками, додає ТСН.

"Український політик (лідер Партії регіонів), науковець, професор економіки та права. Прем’єр України у 2002-2005 і 2006-2007 роках, з 2010-го - президент України, - повідомляється на сайті. - Його предки з боку батька були поляками й католиками (бабуся po батьківській лінії народилася в Варашві). Янукович є противником надання статусу учасників бойових дій партизанам з УПА і ОУН".

Скріншот

Компанію Януковичу склали ще 169 осіб. Серед інших іноземців до нього потрапили французька актриса Жюльєт Бінош, російський політик Сергій Ястржембський, білоруський економіст Ярослав Романчук, японський винахідник Акіра Фухімото і один із засновників Apple Стів Возняк.

Цей список Polski Network склала, щоб пропагувати ідеї популярних людей з польським корінням і зібрати воєдино відомих фахівців у різних сферах.

Як відомо, у вересні 2012 року президент Польщі Броніслав Коморовський заявив, що полякам легше домовлятися з Януковичем, ніж "з українцями з Західної України".

У лютому 2011 року президент Янукович заявив, що його предки по батьковій лінії - поляки і католики: "Лише мій батько народився у Донбасі, де одружився із жінкою з Росії. Усі інші мої предки походили з Польщі".

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Янукович" або "Польща"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.