Спецпроект

Великий музей майя в Мексиці отримав архітектурну нагороду. ФОТО

Днями журі архітектурного конкурсу Латинської Америки Premio Iberoamericano CIDI присудило авторам проекту будівлі "Великого музею світу майя" звання найкращого проекту 2012 року в категорії "Культура".

Про це пише est.ua.

Свою нагороду за це незвичайне спорудження архітектори компанії Grupo Arquidecture отримають на урочистій церемонії, яка відбудеться в березні цього року.

Грандіозну будівлю Gran Museo Del Mundo Maya - "Великого музею світу майя" - побудовано в столиці штату Юкатан місті Меріда. Музей був відкритий для відвідувачів у вересні минулого року.

Museo Del Mundo Maya є важливим проектом штату Юкатан, влада якого прагне до збереження і розвитку культурної спадщини в регіоні. За допомогою експозицій та інтерактивних дисплеїв, встановлених в новому музеї, відвідувачі можуть познайомитися з багатою історією древньої цивілізації майя.

Будівля "Великого музею світу майя"

Зовнішній вигляд будівлі, обплетенї металевими конструкціями, має схожість з пташиним гніздом і, за задумом архітекторів, символізує природу культури майя.

У центрі композиції знаходиться священне дерево майя - Сейба. А гніздо - це символічне житло головного божества майя - Кукулькана (в ацтеків - Кетцалькоатля), який повелівав небом і мав вигляд пернатого змія.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.