Син Сталіна здався у нацистський полон, а не був захоплений - ЗМІ

Син Йосипа Сталіна здався німцям під час нацистського вторгнення в Радянський Союз в 1941 році, а не був захоплений у полон, як десятиліттями твердила кремлівська пропаганда після Другої світової війни.

Про це пише Independent, посилаючись на виявлені в російських архівах документи, повідомляє Ліга.

Відомо, що Сталін зневажав свого сина, Якова Джугашвілі, який, як вважається, покінчив із собою в 1943 році, кинувшись на електричну огорожу в німецькому концтаборі.

Свідоцтва зради нібито містяться в листі бригадного комісара Якова, Олексія Румянцева, в якому стверджується, що Джугашвілі, командир батареї, разом зі своїм спільником бігли після бомбардування їхньої батареї нацистами, надівши цивільний одяг.

Як пише німецький журнал Der Spiegel, який опублікував архівні знахідки, вони дійшли до озера і Джугашвілі сказав солдату продовжувати шлях, а сам захотів залишитися і перепочити. На думку журналу, це прагнення залишитися означає, що він здався.

Журнал також наводить німецький звіт про допит Джугашвілі, під час якого він піддавав різкій критиці Червону армію, називаючи її дії "дурними і ідіотськими". Він також дозволяв собі антисемітські висловлювання, - зазначає автор статті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.