Спецпроект

В Таллінні відкриють музей Народного фронту

На засіданні Талліннської міської управи була представлена ​​програма заходів, присвячених 25-річчю створення Народного фронту Естонії (Eestimaa Rahvarinne). У великій програмі сім основних заходів, у тому числі відкриття музею

Про це пише rus.err.ee.

Музей Народного фронту передбачається відкрити в якості однієї з філій Талліннського міського музею. Розташувати музей пропонується в приміщеннях в тунелі під площею Вабадузе, де зараз знаходиться науково-розважальний центру АННАА.

Директор з розвитку Талліннського міського музею Кальмар Ульм пояснив виданню, що музей Народного фронту буде сучасним і інтерактивним, і передавати відвідувачам емоції часів "співочої революції". Музей планується відкрити на початку жовтня, безпосередньо перед місцевими виборами.

Розташована на площі Вабадузе Талліннська філія науково-дослідного центру AHHAA буде закрита наприкінці квітня і звільнить приміщення в кінці травня.

Керівництво AHHAA пояснило рішення про закриття Талліннської філії тим, що приміщення в підземному переході на площі Вабадузе не відповідають потребам центру, а орендний договір з міською владою Таллінна, який продовжується щоразу лише на один рік, не дозволяє бронювати оренду зарубіжних експонатів для показу їх у Таллінні. Також центр АННАА подавав місту клопотання про підтримку фінансування нової експозиції, але безуспішно.

Народний фронт Естонії - демократичний рух, створений громадянською ініціативою в 1988 році і діяв до 1993 року. Первісна назва: Народний фронт на підтримку перебудови. Очолювали Народний фронт Едгар Савісаар і Мар'ю Лаурістін.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.