АНОНС: фестиваль кіно "Криваві совєти"

Всеукраїнська громадська організація ВГО "Молодий Народний Рух" запрошує на перегляд низки історичних кінострічок.

23 лютого у Києві пройде фестиваль кіно "Криваві совєти", метою якого є висвітлення правди про злочини радянської армії та висловлення протесту проти святкування "Дня захисника вітчизни" в Україні.

Фестиваль розпочне свою роботу об 11:00 за адресою м. Київ, вул. Гончара 33 (ст. м. Золоті Ворота).

У програмі фестивалю показ наступних фільмів:

11:00 "Між Гітлером і Сталіном: Україна в Другій світовій війні, незвідані сторінки історії"

12:10 "Страчені світанки" (1996 р.)

13:50 "Радянська історія" (2008 р.)

15:30 "Українська революція" (2012 р.)

16:00 "Тризуб нептуна" (2010 р.)

16:30 "Стеком та шаблею" (2012 р.)

Промо-ролик фестивалю ви можете переглянути за посиланням - http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=SAwAskio630

О 18:00 відбудеться круглий стіл "Роль кінематографу в руйнуванні радянських міфів" за участі режисерів, істориків та громадських діячів.

До участі у круглому столі запрошені:

Роман Коваль – громадський діяч, письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття

Василь Куйбіда – голова Народного Руху України

Олесь Доній – народний депутат України, голова мистецького об’єднання "Остання Барикада"

Володимир Сергійчук – історик

Василь Портяк – сценарист фільмів "Вишневі ночі", "Нескорений", "Стеком і шаблею"

Іван Канівець – режисер фільмів "Українська революція" та "Тризуб Нептуна"

Андрій Приймаченко – режисер, оператор, ініціатор проектів "Видиво", "Ми"

Сергій Архипчук – діяч мистецтв України, режисер-постановник Київського Національного академічного театру опери та балету

Додаткову інформацію ви зможете отримати за телефоном 0975102303 (Олексій).

Посилання у соцмережах:

http://vk.com/23lutogo

http://www.facebook.com/events/536080959758007

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.