Спецпроект

Створено консорціум із вивчення Голодомору

При Канадському інституті українських студій (КІУС) Університету Альберти створено дослідно-освітній консорціум із вивчення Голодомору.

Про це повідомляє "Главное" з посиланням на КІУС.

Створення структури стало можливим завдяки щедрому дару на суму 1,062,000 доларів від Фонду ім. родини Темертей із Торонто.
 
Головним завданням консорціуму є дослідження, вивчення, опублікування та поширення правдивої інформації про Голодомор в Україні 1932-33 рр., з тим щоб українська трагедія була ширше визнана в канадському суспільстві і була представлена ​​в шкільних програмах з історії та геноциду.

В реалізації цього завдання будуть задіяні Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика та Методичний центр української мови при КІУСі, а також педагоги, науковці та інституції на Заході і в Україні.
 
Як пояснили у Канадському інституті українських студій, консорціум має два головних напрямки: дослідницький та освітній.

Дослідницький компонент буде займатися дослідженням Голодомору в співпраці з ученими, університетами, робочими групами, організаціями та бібліотеками на Заході і в Україні.

Планується опублікувати ряд наукових статей, переклади документів англійською мовою, довідник джерел щодо Голодомору і серію "питання-відповідь" для вчителів, учнів та широкої громадськості.

Дотаційна програма буде стимулювати дослідження маловідомих аспектів Голодомору та його порівняння з іншими геноцидами.

Наукова конференція з нагоди 80-річчя великої трагедії українського народу запланована на 27-28 листопада 2013 р. в Торонто.

Освітній компонент буде акцентуватися на підготовці та розповсюдженні авторитетних і доступних ресурсів про Голодомор для учнів, педагогів, шкіл, міністерств та інших установ, а також лобіюванням питання включення тем, пов'язаних з Голодомором, в навчальні програми.
 
У КІУСі відзначають, що посібник з Голодомору в Україні для вчителів канадських шкіл з'явиться вже цієї весни. Його матеріали будуть розроблені англійською, українською та французькою мовами у відповідності з віковими особливостями учнів і предметом шкільної програми. Освітня конференція для педагогів запланована в Торонто на 10-12 травня 2013 року.
 
Варто особливо відзначити, що в консорціум увійшли відомі на Заході і в Україні вчені з університету Торонто, Ратгерського, Стендфорского, Гарвардського університетів та Інституту історії України (Київ).

Джеймс Темертей, завдяки щедрому фінансовому внеску якого і стала можливою реалізація проекту, народився в Донецькій області, у родині, яка пережила Голодомор. Він знаний своєю філантропічною діяльністю.

Нагадаємо, Джеймс Костянтин Темертей був також спонсором міжнародної конференції з питань українсько-єврейських історичних стосунків.

На "Історичній Правді" існує спецпроект "Голодомор", створений на пожертви читачів ІП.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.