Презентація телевізійної "Історичної правди"

Сьогодні о 12:00 у Львові відбудеться прес-конференція головного редактора сайту "Історична правда" Вахтанга Кіпіані. Він розповість про свій новий проект – унікальну програму "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" на телеканалі ZIK.

За повідомленням прес-служби телеканалу ZIK, презентація відбудеться о 12 годині у Львові (за адресою - Вороного,3).

Уже впродовж трьох років Вахтанг Кіпіані є редактором сайту "Історична правда". Щомісячна аудиторія проекту складає більше 300 тисяч унікальних користувачів інтернету. 

Раніше Кіпіані працював на телеканалах "Новий", "1+1", "К1" та ТVі. Був головним редактором журналу "Фокус", шеф-редактором проекту "Великі українці" на "Інтері". Колекціонує газети (має понад 25 тисяч назв періодичних видань XIX-XXI століть).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.