В Охтирці відновили Леніна. ФОТО

В ніч на 12 березня в Охтирці Сумської області на порожній постамент встановили "нову скульптуру, віддалено схожу на Леніна".

Про це повідомляє Охтирський портал.

"Ступінь схожості нехай оцінюють історики та мистецтвознавці, але очевидно, що в цирку навколо пам'ятника оголосили другий акт, - коментують місцеві журналісти. - Обидві команди клоунів показали, що будуть робити, як їм хочеться, і думка громади, а також законність ані тих, ані інших не цікавить".

Очевидці повідомляють, що підготовчі роботи з відновлення пам'ятника почалися ще напередодні ввечері.

Фото: okhtyrka.net

Орендарі землі, на якій розташовано пам'ятник, уже написали скарги в прокуратуру.

 

До відновлення пам'ятника причетний Охтирський міський комітет Комуністичної партії, повідомляє сайт Сумського обкому КПУ.

"Пошкоджений пам'ятник Леніну має паспорт пам'ятника історії та культури, який склав в минулому головний архітектор Охтирки Михайло Новосельський, - зазначають комуністи. - Чітко вказана адреса установки - площа Леніна. Тому стояти він повинен там, де і стояв. Це позиція не тільки комуністів, але й багатьох отхирчан, чия молодість нерозривно пов'язана з цим місцем".

В часи УРСР збудований у 1950 році пам'ятник перебував на балансі Охтирської міськради

Як відомо, у лютому цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.