На Західній Україні сплюндрували пам'ятні знаки Бандері і Шухевичу. ФОТО

У музеї-садибі Степана Бандери, що знаходиться у с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівщини, завдано ушкоджень пам'ятнику та барельєфу Бандери.

Про це повідомила прес-служба Стрийської районної ради на Львівщині.

Як розповіла ZIKy директор музею-садиби у Волі-Задеревацькій Оксана Бандера-Піжик, пошкодження погруддя та меморіальної дошки працівники музею виявили вранці 6 березня.

"І на пам’ятнику, і на дошці було пошкоджено обличчя Степана Бандери, - зазначила директор. - Пам’ятник зроблено з мармуру, покрито бронзою, тому зловмисникам було важко завдати пошкоджень. А от меморіальну дошку із барельєфом було пошкоджено більше".

Барельєф у Волі-Задеревацькій

За словами Бандери-Піжик, поруч із музеєм працівники знайшли і "знаряддя" злочину – його передали правоохоронцям.

Відновити пам’ятник та меморіальну дошку виявив готовність народний депутат Віктор Швець. Ще один нардеп від "Батьківщини", обраний на Стрийщині Олег Канівець заявив, що бере "під особистий контроль розслідування цього акту вандалізму".

Пам'ятник у Волі-Задеревацькій

Музей у Волі-Задеревацькій створено на основі приміщення, де в 1933-36 роках проживала родина майбутнього лідера революційної фракції Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Тим часом у Здолбунові (Рівненська область) депутат місцевої районної ради Сергій Кондрачук повідомив, що вандали зруйнували пам'ятну дошку Степанові Бандері на Здолбунівській центральній районній лікарні. За його словами, пошкодження було виявлене вранці 7 березня.

У Здолбунові під розбитою дошкою домалювали ще й свастику

“Дошку ми встановили ще у 2008 році і вона там нікому не заважала, а до того, як у 2012-му ми відкрили у Здолбунові пам'ятник Бандері, біля цієї дошки проводились різні заходи, – зазначив Кондрачук. – Думаю, у місті чимало тих, хто хотів би подивитися у вічі вандалам. А дошку ми відновимо. Зробимо ще більшу та гарнішу. До літа цього року”.

Спроба вандалізму сталася і у Льовові. Сьогодні близько 2 години ночі невідомі особи намагалися знести пам’ятник Романові Шухевичу, який стоїть біля музею генерал-хорунжого УПА на вул. Білогорща на околиці Львова (біля будинку, де 5 березня 1950 року відбувся останній бій Шухевича).

 Розбита таблиця у Білогорщі

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на завідувача Музею національно-визвольної боротьби України у Львові Володимира Бойка.

За словами Бойка, зловмисники розбили меморіальну таблицю, а також намагалися знести пам’ятник Шухевичу, який стоїть через дорогу від садиби. На пам’ятник вже було накинуто зашморг, за допомогою якого його мали зняти, проте хтось налякав зловмисників і вони втекти через парк навпроти музею.

Львів, Білогорща

Бойко додав, що вранці адміністрація музею звернулася у правоохоронні органи.

Як відомо, у лютому цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували на Сумщині пам’ятник Володимиру Леніну.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.