На Західній Україні сплюндрували пам'ятні знаки Бандері і Шухевичу. ФОТО

У музеї-садибі Степана Бандери, що знаходиться у с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівщини, завдано ушкоджень пам'ятнику та барельєфу Бандери.

Про це повідомила прес-служба Стрийської районної ради на Львівщині.

Як розповіла ZIKy директор музею-садиби у Волі-Задеревацькій Оксана Бандера-Піжик, пошкодження погруддя та меморіальної дошки працівники музею виявили вранці 6 березня.

"І на пам’ятнику, і на дошці було пошкоджено обличчя Степана Бандери, - зазначила директор. - Пам’ятник зроблено з мармуру, покрито бронзою, тому зловмисникам було важко завдати пошкоджень. А от меморіальну дошку із барельєфом було пошкоджено більше".

Барельєф у Волі-Задеревацькій

За словами Бандери-Піжик, поруч із музеєм працівники знайшли і "знаряддя" злочину – його передали правоохоронцям.

Відновити пам’ятник та меморіальну дошку виявив готовність народний депутат Віктор Швець. Ще один нардеп від "Батьківщини", обраний на Стрийщині Олег Канівець заявив, що бере "під особистий контроль розслідування цього акту вандалізму".

Пам'ятник у Волі-Задеревацькій

Музей у Волі-Задеревацькій створено на основі приміщення, де в 1933-36 роках проживала родина майбутнього лідера революційної фракції Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Тим часом у Здолбунові (Рівненська область) депутат місцевої районної ради Сергій Кондрачук повідомив, що вандали зруйнували пам'ятну дошку Степанові Бандері на Здолбунівській центральній районній лікарні. За його словами, пошкодження було виявлене вранці 7 березня.

У Здолбунові під розбитою дошкою домалювали ще й свастику

“Дошку ми встановили ще у 2008 році і вона там нікому не заважала, а до того, як у 2012-му ми відкрили у Здолбунові пам'ятник Бандері, біля цієї дошки проводились різні заходи, – зазначив Кондрачук. – Думаю, у місті чимало тих, хто хотів би подивитися у вічі вандалам. А дошку ми відновимо. Зробимо ще більшу та гарнішу. До літа цього року”.

Спроба вандалізму сталася і у Льовові. Сьогодні близько 2 години ночі невідомі особи намагалися знести пам’ятник Романові Шухевичу, який стоїть біля музею генерал-хорунжого УПА на вул. Білогорща на околиці Львова (біля будинку, де 5 березня 1950 року відбувся останній бій Шухевича).

 Розбита таблиця у Білогорщі

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на завідувача Музею національно-визвольної боротьби України у Львові Володимира Бойка.

За словами Бойка, зловмисники розбили меморіальну таблицю, а також намагалися знести пам’ятник Шухевичу, який стоїть через дорогу від садиби. На пам’ятник вже було накинуто зашморг, за допомогою якого його мали зняти, проте хтось налякав зловмисників і вони втекти через парк навпроти музею.

Львів, Білогорща

Бойко додав, що вранці адміністрація музею звернулася у правоохоронні органи.

Як відомо, у лютому цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували на Сумщині пам’ятник Володимиру Леніну.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.