На Західній Україні сплюндрували пам'ятні знаки Бандері і Шухевичу. ФОТО

У музеї-садибі Степана Бандери, що знаходиться у с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівщини, завдано ушкоджень пам'ятнику та барельєфу Бандери.

Про це повідомила прес-служба Стрийської районної ради на Львівщині.

Як розповіла ZIKy директор музею-садиби у Волі-Задеревацькій Оксана Бандера-Піжик, пошкодження погруддя та меморіальної дошки працівники музею виявили вранці 6 березня.

"І на пам’ятнику, і на дошці було пошкоджено обличчя Степана Бандери, - зазначила директор. - Пам’ятник зроблено з мармуру, покрито бронзою, тому зловмисникам було важко завдати пошкоджень. А от меморіальну дошку із барельєфом було пошкоджено більше".

Барельєф у Волі-Задеревацькій

За словами Бандери-Піжик, поруч із музеєм працівники знайшли і "знаряддя" злочину – його передали правоохоронцям.

Відновити пам’ятник та меморіальну дошку виявив готовність народний депутат Віктор Швець. Ще один нардеп від "Батьківщини", обраний на Стрийщині Олег Канівець заявив, що бере "під особистий контроль розслідування цього акту вандалізму".

Пам'ятник у Волі-Задеревацькій

Музей у Волі-Задеревацькій створено на основі приміщення, де в 1933-36 роках проживала родина майбутнього лідера революційної фракції Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Тим часом у Здолбунові (Рівненська область) депутат місцевої районної ради Сергій Кондрачук повідомив, що вандали зруйнували пам'ятну дошку Степанові Бандері на Здолбунівській центральній районній лікарні. За його словами, пошкодження було виявлене вранці 7 березня.

У Здолбунові під розбитою дошкою домалювали ще й свастику

“Дошку ми встановили ще у 2008 році і вона там нікому не заважала, а до того, як у 2012-му ми відкрили у Здолбунові пам'ятник Бандері, біля цієї дошки проводились різні заходи, – зазначив Кондрачук. – Думаю, у місті чимало тих, хто хотів би подивитися у вічі вандалам. А дошку ми відновимо. Зробимо ще більшу та гарнішу. До літа цього року”.

Спроба вандалізму сталася і у Льовові. Сьогодні близько 2 години ночі невідомі особи намагалися знести пам’ятник Романові Шухевичу, який стоїть біля музею генерал-хорунжого УПА на вул. Білогорща на околиці Львова (біля будинку, де 5 березня 1950 року відбувся останній бій Шухевича).

 Розбита таблиця у Білогорщі

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на завідувача Музею національно-визвольної боротьби України у Львові Володимира Бойка.

За словами Бойка, зловмисники розбили меморіальну таблицю, а також намагалися знести пам’ятник Шухевичу, який стоїть через дорогу від садиби. На пам’ятник вже було накинуто зашморг, за допомогою якого його мали зняти, проте хтось налякав зловмисників і вони втекти через парк навпроти музею.

Львів, Білогорща

Бойко додав, що вранці адміністрація музею звернулася у правоохоронні органи.

Як відомо, у лютому цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували на Сумщині пам’ятник Володимиру Леніну.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище