У Львові - дискусія про роль кіно в руйнуванні радянських міфів

У Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" — дискусія "Роль кінематографу в руйнуванні радянських історичних міфів" та показ тематичної програми мандрівного фестивалю кіно "Криваві совєти".

Програма фестивалю складена зі стрічок, що розвінчують пропагандистські міфи СРСР та розкривають правду про злочини радянського окупаційного режиму, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Перегляд стрічок фестивалю розпочнеться о 12:00: дискусія - о 17:00.

Модератор дискусії — координаторка проекту музейного кінолекторію, лауреатка премії ім. Ірини Калинець та заступниця директора Музею Вікторія Садова.

Час і місце: 16 березня, субота. Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (кінолекторій, 2-й поверх). Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. Брюллова).

Програма кінопоказу:

12:00 — "Радянська історія"

13:20 — "Вишневі ночі"

15:10 — "Українська революція"

16:00 — "Стеком і шаблею"

Фестивальні покази вже відбулися у Харкові, Дніпропетровську та Івано-Франківську. Демонструватимуть цю програму також у Луцьку, Запоріжжі, Рівному та інших обласних центрах України.

Організатори: Молодий народний рух, Національний музей "Тюрма на Лонцького".

Показ фільмів здійснюється з просвітницькою метою.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.