У Львові доплачуватимуть ветеранам дивізії "Галичина"

Сесія Львівської міської ради збільшила щомісячну виплату для ветеранів УПА з 500 до 1 тисячі грн, підтримавши ініціативу мера міста Андрія Садового.

Про це повідомляє Дзеркало Тижня.

"Цих людей залишилося зовсім мало. Вважаємо за честь таким чином відплатити їхню жертву в ім'я Української держави", – зазначив голова фракції "Свободи" у міськраді Маркіян Лопачак.

Окрім цього, за пропозицією свободівця Юрія Наумка, до категорії осіб, яким надаватимуть щомісячну виплату, додано вояків 1-ої Української дивізії Української національної армії (до квітня 1945 року - 14-та гренадерська дивізія військ СС "Галичина").

Нагадаємо, Львівська міськрада доплачувала ветеранам УПА по 500 грн щомісяця з 2010 року. На сьогодні у Львові щомісячні доплати до пенсій отримують 396 учасників бойових дій УПА і 16 інвалідів війни УПА.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ветерани"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.