Спецпроект

Мерія Кишинева має намір викупити будинок під музей мера

Мер молдавської столиці Дорін Кіртоаке запросив інформацію про можливість придбання будинку, в якому жив мер Кишинеу Карл Шмідт. Муніципалітет має намір відреставрувати цю будівлю і перетворити його на музей або конференц-центр.

Про це пише news.point.md.

Градоначальник стверджує, що обговорив питання реставрації історичної пам'ятки і з послом Німеччини в Республіці Молдова Матіасом Мейером.

"Ми погодили з дипломатом проведення проекту в пам'ять Карла Шмідта. Він запропонував відкрити також погруддя колишнього мера. Не виключено, що нам виділять і фінансову допомогу", - повідомив Кіртоаке.

Будинок, в якому жив Карл Шмідт, знаходиться на перехресті вулиць Митрополита Варлаама і Міхая Емінеску. Один з кутів будинку потребує заміни штукатурки, а на даху необхідно замінити шифер.

Карл Шмідт, бессарабський німець, який народився в Белць, був мером Кишинева в 1877-1903 роки. Саме за його керівництва в місті з'явились, водопровід, каналізація та електричне світло. Він впровадив перший трамвай. Вважається, що переважна більшість нинішніх пам'яток архітектури Кишинева була побудована також за часів Шмідта.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.