Спецпроект

Мерія Кишинева має намір викупити будинок під музей мера

Мер молдавської столиці Дорін Кіртоаке запросив інформацію про можливість придбання будинку, в якому жив мер Кишинеу Карл Шмідт. Муніципалітет має намір відреставрувати цю будівлю і перетворити його на музей або конференц-центр.

Про це пише news.point.md.

Градоначальник стверджує, що обговорив питання реставрації історичної пам'ятки і з послом Німеччини в Республіці Молдова Матіасом Мейером.

"Ми погодили з дипломатом проведення проекту в пам'ять Карла Шмідта. Він запропонував відкрити також погруддя колишнього мера. Не виключено, що нам виділять і фінансову допомогу", - повідомив Кіртоаке.

Будинок, в якому жив Карл Шмідт, знаходиться на перехресті вулиць Митрополита Варлаама і Міхая Емінеску. Один з кутів будинку потребує заміни штукатурки, а на даху необхідно замінити шифер.

Карл Шмідт, бессарабський німець, який народився в Белць, був мером Кишинева в 1877-1903 роки. Саме за його керівництва в місті з'явились, водопровід, каналізація та електричне світло. Він впровадив перший трамвай. Вважається, що переважна більшість нинішніх пам'яток архітектури Кишинева була побудована також за часів Шмідта.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.