Спецпроект

КОМУНІСТИ ВІДМОВИЛИСЯ ВШАНУВАТИ ЗАГИБЛИХ ВІД ГОЛОДОМОРУ

Верховна Рада України відмовилася включити до порядку денного постанову про вшанування 80-х роковин Голодомору в Україні.

За проект постанови, підготовлений лідером партії "ВО "Свобода" Олегом Тягнибоком, проголосувало лише 210 народних депутатів їх 226 необхідних, повідомляють "Коментарі".

Після оголошення результатів голосування "свободівці" почали голосно скандувати "Фашисти!" на адресу представників КПУ і Партії регіонів, що не проголосували за постанову.

Після голосування виступила нардеп від Партії регіонів Ганна Герман, яка заявила, що річниця Голодомору щорічно відзначається на державному рівні, у зв´язку з чим немає необхідності приймати окремі постанови щороку.

При цьому вона додала, що якщо є така потреба, то проект можна і потрібно прийняти.

Після цього всі депутати вшанували хвилиною мовчання усіх загиблих в період Голодомору, крім депутатів від КПУ, які навіть не піднімалися зі своїх місць.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.