Пукач просить скасувати перейменування вулиць імені Гонгадзе

Засуджений довічно за вбивство журналіста Григорія Гонгадзе Олексій Пукач просить скасувати перейменування вулиці Машинобудівної на вулицю Гонгадзе.

З відповідним позовом він звернувся на початку квітня до Вищого адмінсуду України та Окружного адмінсуду Києва, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на адвоката Пукача Григорія Демиденка.

"У заяві Олексій Пукач просить скасувати та визнати недійсним доручення колишнього президента України Віктора Ющенка про перейменування вулиці Машинобудівна у Солом'янському районі Києва на Георгія Гонгадзе. Крім того, визнати недійсним перейменування проспекту Радянської Армії у Подільському районі на Гонгадзе", - повідомив адвокат.

На судове засідання у якості свідків Пукач вимагає викликати колишнього президента України Леоніда Кучму, Володимира Литвина та Олену Притулу. Прізвища інших свідків не називає, посилаючись на державну таємницю.

У судовому засіданні Пукач бажає брати участь особисто.

Hагадаємо, 29 січня генерал міліції Олексій Пукач отримав довічне ув'язнення.

Такий вирок оголосив Печерський райсуд столиці колишньому начальнику головного управління кримінального розшуку МВС. 2000-го він задушив журналіста Георгія Ґонґадзе.

Суд конфіскував майно генерал-лейтенанта, позбавив звання, заборонив обіймати державні посади і зобов'язав виплатити 500 тис. грн. компенсації родині загиблого. У вироку суддя сказала, що Пукач убив Ґонґадзе з особистого мотиву.

Дивіться також інші матеріали за темою "Гонгадзе"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.