У Києві відкрили парк імені Алієва. За $4 млн, з wi-fi і охороною. ФОТО

У Києві на вулиці Глибочицькій, поблизу посольства Азербайджану в Україні, відкрили парк імені колишнього президента цієї держави Гейдара Алієва.

Його зводила азербайджанська державна нафтова компанія SOCAR, повідомляє "Газета.ua".

На п'яти сотках знаходиться пам'ятник Гейдару Алієву. Задня частина парку нагадує стіну фортеці Баку — символ історичної частини міста. Там вона має протяжність 600 м і є бакинською пам'яткою архітектури.

 Фото: the-village

Центральна композиція парку — єдина в світі копія легендарного килима "Шейх Сафі". Її виклали із муранського скла та кераміки. Оригінал знаходиться в лондонському Музеї Вікторії й Альберта вже більше 200 років.

По килимовій композиції стікає вода, яка переходить у водоспад.

 

В парку висаджені магнолії, клени, тиса, айва, барбарис. На схилі з квітів викладена карта Азербайджану. Загалом у парк компанія SOCAR вклала $4 млн.

 

"Ми працювали над цим проектом два роки. Парк працюватиме тут зранку до ночі, - розповів Ельчін Мамєдов, голова представництва SOCAR в Україні. - Охорона гарантуватиме безпеку киянам. Все буде забезпечено, щоб кияни відпочивали, безкоштовний wi-fi. Над освітленням працювали українські та італійські дизайнери. Тут кожна композиція, кожне дерево освітлюється".

Також він повідомив, що цього року компанія планує збудувати в Києві до ста заправок.

 Пам'ятник Гейдару Алієву стоїть на Глибочицькій з 2004 року. Фото: gazeta.ua

Представники будівельної компанії, яка виконувала замовлення, розповіли, що дерева для парку привезли із Німеччини, Італії. Щоб покрити землю, привезли 18 фур газонної трави. Парк буде відкритий щодня, з 8.00 до 24.00 та охоронятиметься цілодобово. Біля кожного об'єкту парку встановлено камери спостереження.

Гейдар Алієв (1923-2003) - перший секретар ЦК КП Азербайджану, керівник КГБ Азербайджанської РСР, перший заступник голови Ради Міністрів СРСР. У 1987 році пішов у відставку із займаної посади. Член КПРС з 1945 до 1991 року.

У 1992 році заснував партію "Новий Азербайджан" (досі при владі на чолі с сином Алієва Ільхамом). Двічі (1993, 1998) був обраний президентом Азербайджану.

Інші матеріали за темою "Топоніміка"

Інші матеріали за темою "Азербайджан"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.