У Кривому Розі відбувся марш на честь дивізії "Галичина". ВІДЕО

У Кривому Розі відбулася урочиста хода на честь 70-ої річниці створення дивізії "Галичина" (14-та гренадерська дивізія Зброї СС "Galizien". Рвали прапори Партії регіонів.

Захід пройшов за ініціативи "місцевих патріотичних осередків", повідомляє "Голос Криворіжжя".

Видання наголошує, що наразі це перша масова подія, пов'язана з дивізією, не тільки в Кривому Розі, але й в усій центрально-східній частині України.

"Під час підготовки події на адресу організаторів лунали погрози "проломити черепа" та зірвати саму ходу, - зазначають журналісти. - Але цього не трапилося. Не з’явились і представники правоохоронних сил, котрі завжди супроводжують подібні акції".

В марші взяло участь близько ста осіб. Маршрут: від колишнього кінотеатру "Сучасник" через центральну частину міста в парк до пам'ятника Богдану Хмельницькому.

Відео: Андрій Кондратьєв

Учасники несли державні, червоно-чорні (партійний прапор бандерівської ОУН) та "деякі інші прапори".

На відео видно, як деякі перехожі висловлюють незадоволення маршем. Учасники скандують гасла "Слава нації - смерть ворогам!, "Будем вішать комуністів!", "Комуняку - на гілляку!", "Пам'ятай завжди, чужинець, тут господар - українець" тощо.

Наприкінці події було "урочисто розірвано" речі з символікою Партії Регіонів, зазначає видання.

Дивіться також інші матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.