Спецпроект

У Копенгагені згорів відомий Музей свободи

Музей датського опору 1940-1945 років знищений пожежею вночі 28 квітня.

Про це пише unian.net.

Загоряння спалахнуло вночі у кафе на вході в музейний комплекс. Вогонь швидко перекинувся на інші будівлі. У гасінні брали участь близько 50 пожежних.

Пожежа викликала сильне задимлення в усьому кварталі. "Через мідний дах всередині зберігається сильний жар, і тому там не можна перебувати, - сказав начальник бригади пожежників Копенгагена Ян Серенсен. - Дах буде знято підйомним краном. У цілому комплексу завдано сильних збитків, повністю вигоріло дві третини музею. Швидше за все, він буде знесений і потім відбудований заново".

"Пожежникам і співробітникам музею вдалося винести практично всі цінні документи, фотографії та інші експонати, - повідомив прес-аташе музею Хенрік Шиллінг. - Нещастя сталося за тиждень до святкування Дня визволення Данії від гітлерівської окупації 5 травня, до якого в музеї завжди були приурочені урочисті заходи".

Музей боротьби датського опору 1940-1945 років, який тут називають Музеєм свободи, був відкритий в 1957 році і знаходиться біля входу у фортецю Кастеллет, де розміщується ряд військових установ. Він був створений учасниками опору, переданий державі і сьогодні є складовою частиною Національного музею.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.