У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУЮТЬ НОВУ КНИГУ ТИМОТІ СНАЙДЕРА

Книгарня "Є" та видавництво "Дух і Літера" запрошують на презентацію українського перекладу книжки історика Тимоті Снайдера "Перетворення націй".

У своїй книзі відомий американський історик, професор Єльського університету Тимоті Снайдер досліджує феномен народження модерних націй.

Книга починається з розгляду створення в XVI ст. Речі Посполитої – найбільшої держави ранньомодерної Європи. Наприкінці ж ХХ ст., яким і закінчується дане дослідження, землі колишньої Речі Посполитої поділили між собою держави, названі за націями: Польща, Україна, Литва та Білорусь.

Відповідно до найпоширенішого на цей момент уявлення про національність, державні кордони мали охоплювати мовні спільноти. Яким чином з однієї ранньомодерної національної ідеї постали чотири модерні?

Відповідь автора покликана привернути увагу як фахових істориків, так і людей, яким небайдужі питання власної ідентичності.

Час і місце презентації: 20 травня, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Тимоті Девід Снайдер – американський історик, професор Єльського університету. Спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи. Досліджує питання націоналізму, тоталітаризму та голокосту.

Докторський ступінь здобув 1997 року в Оксфордському університеті. Викладає на історичному факультеті Єльського університету. Праці Снайдера опубліковані в наукових журналах різних країн десятьма мовами світу, зокрема німецькою, французькою, польською, російською, українською та ін.

Автор монографій:

  "Криваві землі" (Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin, Basic Books/Random House, 2010), перекладена дванадцятьма мовами світу.
  "Червоний князь" (The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke, Basic Books/Random House, 2008).
  "Нариси із таємної війни" (Sketches from a Secret War: A Polish Artist’s Mission to Liberate Soviet Ukraine, Yale University Press, 2005).
  "Перетворення націй" (The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus,1569–1999, Yale University Press, 2003).
  "Націоналізм, марксизм і сучасна Центральна Європа" (Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz, 1872—1905, Harvard Ukrainian Research Institute and Harvard University Press, 1997).

Є також співавтором книг "Сталінізм і Європа" (Stalinism and Europe: Terror, War, and Domination, 1937–1947, Oxford University Press, 2012, coedited with Ray Brandon) і "Стіна навколо Заходу" (The Wall Around the West: State Borders and Immigration Controls in Europe and North America, Rowman and Littlefield, 2000, coedited with Peter Andreas), а також розділів у колективних наукових виданнях і статей у фаховій та загальній періодиці.

Читайте на ІП інші тексти, де згадується Тимоті Снайдер

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.