Спецпроект

Спеціальну відзнаку європейців отримав азербайджанський заповідник

Гобустанський державний історико-художній заповідник увійшов до числа лауреатів конкурсу "Кращий Європейський музей року" ("European Museum of the Year Award")

Про це пише trend.az.

Конкурс проведено Європейським музейним форумом (European Museum Forum) і є одним з найпрестижніших конкурсів у світі в цій галузі. Церемонія нагородження пройшла в бельгійському місті Тонгерен за участю більше сорока представників відомих європейських музеїв.

Конкурс "Кращий Європейський музей року" був заснований в 1977 році. Є конкурсом музейних інновацій, завдяки яким Європейський музейний форум відстежує, заохочує і просуває нові рамки актуальних музейних практик. Премії конкурсу - це не визнання заслуг, це визнання музейної інновації, значущою для всього європейського музейного співтовариства.

Премія Європейський музей року - центральний проект Європейського музейного форуму (ЄМФ). Європейський музейний форум - це незалежна некомерційна організація, зареєстрована у Великобританії як благодійний фонд, присвячена просуванню інновацій в музейній практиці і сприяє обміну кращою професійною практикою та ідеями на всій території Європи. ЕМФ діє під егідою Ради Європи і є однією з провідних європейських організацій, спрямованих на розвиток соціальної якості європейських музеїв.

ЕМФ підкреслює цінність громадської відповідальності музеїв і заохочує високу професійну майстерність за допомогою своєї системи щорічних премій, головними з яких є Європейська премія "Музей року" (EMYA) і Премія Ради Європи. Крім того, система премій ЕМФ включає Премію Кеннета Хадсона, Премію Стіллетто і ряд інших спеціальних премій.

Гобустанський музей чи Гобустанський державний історико-художній заповідник - археологічний заповідник в Азербайджані, на південь від Баку, на території Гарадазького і Апшеронського районів, що представляє собою рівнину, розташовану між південно-східним схилом Великого Кавказького хребта і Каспійським морем, і частиною якої є культурний пейзаж наскальних малюнків, розташований на території 537 гектарів. У 2007 році культурний ландшафт наскельних малюнків Гобустана був включений до списку пам'яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Був заново реконструйований у рамках Державної інвестиційної програми, затвердженої Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.