Спецпроект

Спеціальну відзнаку європейців отримав азербайджанський заповідник

Гобустанський державний історико-художній заповідник увійшов до числа лауреатів конкурсу "Кращий Європейський музей року" ("European Museum of the Year Award")

Про це пише trend.az.

Конкурс проведено Європейським музейним форумом (European Museum Forum) і є одним з найпрестижніших конкурсів у світі в цій галузі. Церемонія нагородження пройшла в бельгійському місті Тонгерен за участю більше сорока представників відомих європейських музеїв.

Конкурс "Кращий Європейський музей року" був заснований в 1977 році. Є конкурсом музейних інновацій, завдяки яким Європейський музейний форум відстежує, заохочує і просуває нові рамки актуальних музейних практик. Премії конкурсу - це не визнання заслуг, це визнання музейної інновації, значущою для всього європейського музейного співтовариства.

Премія Європейський музей року - центральний проект Європейського музейного форуму (ЄМФ). Європейський музейний форум - це незалежна некомерційна організація, зареєстрована у Великобританії як благодійний фонд, присвячена просуванню інновацій в музейній практиці і сприяє обміну кращою професійною практикою та ідеями на всій території Європи. ЕМФ діє під егідою Ради Європи і є однією з провідних європейських організацій, спрямованих на розвиток соціальної якості європейських музеїв.

ЕМФ підкреслює цінність громадської відповідальності музеїв і заохочує високу професійну майстерність за допомогою своєї системи щорічних премій, головними з яких є Європейська премія "Музей року" (EMYA) і Премія Ради Європи. Крім того, система премій ЕМФ включає Премію Кеннета Хадсона, Премію Стіллетто і ряд інших спеціальних премій.

Гобустанський музей чи Гобустанський державний історико-художній заповідник - археологічний заповідник в Азербайджані, на південь від Баку, на території Гарадазького і Апшеронського районів, що представляє собою рівнину, розташовану між південно-східним схилом Великого Кавказького хребта і Каспійським морем, і частиною якої є культурний пейзаж наскальних малюнків, розташований на території 537 гектарів. У 2007 році культурний ландшафт наскельних малюнків Гобустана був включений до списку пам'яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Був заново реконструйований у рамках Державної інвестиційної програми, затвердженої Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.