Спецпроект

У Шанхаї готується до відкриття музей кіно

Кіно, яке можна помацати. У Шанхаї готується до відкриття музей китайського кінематографа. Експозицію розмістять на колишній території Шанхайської кіностудії.

Про це пише russian.cri.cn.

Місце вибрано невипадково. По-перше, де як не в знімальних павільйонах найкраще себе будуть почувати експонати, а по-друге, саме Шанхайська кіностудія випустила перші в Китаї звуковий і кольоровий фільми.

Кілометри кіноплівки, знімальне обладнання та реквізит. Все це колись використовувалося на знімальному майданчику. Деяким предметам більше сімдесяти років. Вони пережили режисерів і акторів тих фільмів, в яких знімалися, і тепер готові розповісти відвідувачам, як робили перше китайське кіно.

Ван Сяоцзюнь, Віце-президент SHANGHAI FILM GROUP, розповів: "Тут ми постаралися показати кожен крок знімального процесу. Створення декорацій, установка освітлення, озвучення вже після зйомок, монтаж. Ось ця камера використовувалася під час зйомок фільму "Не Ер" в 1946-му році . А ось цю використовували в 1972-му ".

Звичайно ж, музей кіно немислимий без самого кіно. Тому крім виставкових стендів тут розмістили 4д кінотеатр і багатофункціональний зал з екраном IMAX. Доглядачі музею планують показувати відвідувачам уривки зі старих китайських фільмів, а може і цілком найцікавіші кінороботи. А по сусідству розмістили кілька експонатів, які свого часу створювали найпросунутіші спецефекти.

Зараз у фондах музею всього близько семисот експонатів. Здебільшого це подарунки від акторів, режисерів і всіх, хто так чи інакше пов'язаний з кіно. Але зовсім скоро Shanghai Film Group передасть в дар музею понад триста тисяч предметів, які так чи інакше пов'язані з історією китайського та іноземного кінематографу.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.