Оголошено конкурс плакатів про Голодомоp

До 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору оголошує конкурс плакатів.

Мета конкурсу — створити нові символи пам’яті про Голодомор і популяризувати ті, що вже існують, повідомили організатори.

Участь у конкурсі можуть узяти художники, дизайнери, студенти спеціальних навчальних закладів, учні художніх шкіл та ін. Для цього необхідно підготувати серію з трьох і більше авторських ескізів плакатів із теми "Голодомор 1932-1933 років".

Кожен ескіз має складатися з ілюстративної частини, тексту і пояснювальної записки, яка розкриває бачення автором проблеми Голодомору 1932-1933 років, а також роз’яснює значення символів, закладених автором в ілюстрацію.

"Ці плакати мають виконати роль символів, що закликають народ України завжди пам’ятати про Голодомор 1932-1933 років, уважно ставитися до складних сторінок власної історії, об’єднатися навколо спільної історичної пам’яті та зрозуміти, що трагедії, подібні до Голодомору 1932-1933 років, ніколи не повинні повторитися у будь-якій формі", — зазначають організатори.

Роботи прийматимуться до 15 жовтня. Підведення підсумків та оголошення результатів відбудуться до Дня пам’яті жертв Голодомору у листопаді 2013 року. Переможці конкурсу будуть відзначені дипломами та заохочувальними грошовими преміями (1-е місце — 3 000 грн, 2-е місце — 2 000 грн, 3-є місце — 1 000 грн).

Оцінюватиме матеріали конкурсна комісія, до якої увійдуть авторитетні дослідники, науковці, історики та громадські діячі. За підсумками конкурсу проведуть виставку найкращих плакатів, а роботи переможців використають у серії плакатів соціальної реклами для розміщення в громадських місцях.

Детальніші умови участі до вимоги до робіт читайте за посиланням.

Інші матеріали за темою "Голодомор"

Інші матеріали за темою "Плакати"

Інші матеріали за темою "Конкурс"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.