Оголошено конкурс плакатів про Голодомоp

До 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору оголошує конкурс плакатів.

Мета конкурсу — створити нові символи пам’яті про Голодомор і популяризувати ті, що вже існують, повідомили організатори.

Участь у конкурсі можуть узяти художники, дизайнери, студенти спеціальних навчальних закладів, учні художніх шкіл та ін. Для цього необхідно підготувати серію з трьох і більше авторських ескізів плакатів із теми "Голодомор 1932-1933 років".

Кожен ескіз має складатися з ілюстративної частини, тексту і пояснювальної записки, яка розкриває бачення автором проблеми Голодомору 1932-1933 років, а також роз’яснює значення символів, закладених автором в ілюстрацію.

"Ці плакати мають виконати роль символів, що закликають народ України завжди пам’ятати про Голодомор 1932-1933 років, уважно ставитися до складних сторінок власної історії, об’єднатися навколо спільної історичної пам’яті та зрозуміти, що трагедії, подібні до Голодомору 1932-1933 років, ніколи не повинні повторитися у будь-якій формі", — зазначають організатори.

Роботи прийматимуться до 15 жовтня. Підведення підсумків та оголошення результатів відбудуться до Дня пам’яті жертв Голодомору у листопаді 2013 року. Переможці конкурсу будуть відзначені дипломами та заохочувальними грошовими преміями (1-е місце — 3 000 грн, 2-е місце — 2 000 грн, 3-є місце — 1 000 грн).

Оцінюватиме матеріали конкурсна комісія, до якої увійдуть авторитетні дослідники, науковці, історики та громадські діячі. За підсумками конкурсу проведуть виставку найкращих плакатів, а роботи переможців використають у серії плакатів соціальної реклами для розміщення в громадських місцях.

Детальніші умови участі до вимоги до робіт читайте за посиланням.

Інші матеріали за темою "Голодомор"

Інші матеріали за темою "Плакати"

Інші матеріали за темою "Конкурс"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.