У Боярці кілька активісток хочуть викопати з могил солдат Армії УНР

У Боярці (Київська область) кілька місцевих мешканців вимагають викопати з могил воїнів Армії УНР - через те, що вони були "фашистами" і "українськими бандитами".

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

13 червня шестеро жінок, які представились мешканками Боярки, відвідали цвинтар, де тривають роботи з упорядкування знищених поховань.

Невідомі намагались зібрати більшу кількість людей з числа перехожих, підбурюючи громадян до знищення пам’ятників солдатам Армії УНР. Однак перехожі до закликів "викопувати фашистьску нечисть із могил" ставились або негативно, або байдуже.

Антипетлюрівські активістки. Невідома у квітковому халаті найбільш активно агітує "знищувати хрести українським бандитам"

Представники Благодійного фонду пропонували невдоволеним городянкам ознайомитись із історичною довідкою про Будаївський цвинтар, на якому поховано шестеро бійців Армії УНР.

Зокрема, кожній жінці вручили виписки з метричної книги, де зазначено, коли, де і який священик поховав українських воїнів. Однак співрозмовниці відмовились читати документи Центрального державного історичного архіву України і лишились непохитними:

"Ми тут давно живемо і ніколи не чули про жодних петлюрівців. Це все вигадка. Комуністи цього цвинтаря не руйнували, його знищили німці під час бомбардування Боярки".

Пані у зеленій сукні заявила, що петлюрівців треба викопувати з могил і вивозити геть на Західну Україну, бо вони (петлюрівці)  вбивали невинних людей. Наприклад, Симон Петлюра повісив рідну тітку нашої співрозмовниці, яка після війни працювала вчителькою на Галичині.

Невдоволені розпочали збір підписів до міського голови з вимогою ліквідувати поховання козаків та старшин Армії Української Народної Республіки.

Благодійний фонд "Героїка" звертається до всіх, хто бажає зберегти українські військові поховання від наруги. Просять узяти участь у чергуванні на кладовищі.

Зголошуйтесь за телефоном: 093 725 67 45, Павло Подобєд.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ідіоти"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.