У Києві - виставка фото епохи застою. Фотограф розшукав і персонажів

Міжнародний фестиваль візуальної культури "Візії" представляє головну фестивальну виставку – "Дзеркало Архіву" німецького документаліста Бурхарда фон Хардера.

Про це повідомляє PhotoCult.

"Дзеркало Архіву" – це колекція пошкоджених негативів часів холодної війни, які були знайдені у покинутій будівлі колишньої комуністичної газети Вінниці, та за допомогою яких автор проекту відтворює образ епохи, що переломлений крізь призму історичних та матеріальних спотворень.

Одна з тисяч фотографій, знайдених фон Хардером

І як справжній дослідник, Бурхард фон Хардер також знаходить і людей, зображених на негативах, що розповідають свої історії…

Час і місце: 18 червня о 19:00. Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва (вул.Щорса, 18Д).

"Якимось незбагненним чином, ці знімки до щему живі – попри всю їхню канонічну "прилизаність", і попри всю, хоч як рівненько розгладжену, неприховану вбогість схованої за ними дійсности, - зазначає Оксана Забужко в анотації до проекту. - Є люди, живі й неповторні, що виглядають одночасно і вродливими – і дивно беззахисними під "рентґенівським" оком художника".

Крім виставки фотографій та негативів - а також відео-інтерв’ю із розшуканими мешканцями Вінниці - автор представить документальний фільм "Зарубцьовано – кожна миля смуги смерті" (режисер та оператор Бурхард фон Хардер) та слайд-шоу із десяти тисяч вінницьких негативів.

19 червня о 19:00 відбудеться творча зустріч з Бурхардом фон Хардером, на якій він розкаже про свої дослідження історичних зв’язків між Україною та Німеччиною, представить книги з архівними негативами, а також відповість на запитання слухачів.  

Години работи виставки: 18 червня – 01 липня 2013 року, з 10:00 до 18:00 щоденно, крім понеділка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.