Спецпроект

Данці дослідили свої найбільш відвідувані музеї

До списку найбільш відвідуваних музеїв Данії увійшли Музей мистецтв у Кьоге, музей сучасного мистецтва Louisiana, художній музей міста Скаген і Орхуський музей ARoS.

Про це пише donbass.ua.

Зокрема, Музей мистецтв у місті Кьоге (Køge) привернув увагу туристів завдяки циклам виставок вуличного мистецтва і різним лекціям, дискусіям і семінарам.

Музей Louisiana, розташований в 35 кілометрах на північ від Копенгагена, отримав значний приріст числа відвідувачів завдяки збільшенню годин роботи до 22.00 у будні дні. Крім того, тут проходять масштабні виставки, включаючи експозицію робіт Пікассо, яка стала однією з найбільших пам'яток музею в 2011 році.

Художній музей Grenen Kunstmuseum міста Скаген (Skagen), що розташований на самій півночі країни, був відкритий в 1908 році і зараз його колекція налічує майже 2000 полотен. Особливу увагу відвідувачів залучили літні та зимові виставки, а також заходи для дітей.

А Орхуський музей ARoS отримав додаткове число туристів завдяки відкриттю на даху унікальної 150-метрової панорами "Веселка" (Your Rainbow Panorama) відомого дансько-ісландського художника Олафура Еліассона (Olafur Eliasson).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.