Спецпроект

В Росії хочуть музей актора Золотухіна

Творча майстерня архітектора Анісіфорова веде роботу над проектуванням двох об'єктів у селі Бистрий Істок. Це меморіальний комплекс пам'яті Валерія Золотухіна і музей.

Про це пише brl.mk.ru.

У 2014 році розпочнеться будівництво меморіального комплексу та музею імені народного артиста Росії Валерія Золотухіна. Розміститься музей у його рідному Алтайському селі Бистрий Істок.

"Зараз ми знаходимося на самому початковому, концептуальному етапі. Продумуємо загальну ідею. З крайової і районної адміністраціями шукаємо найбільш підходяще місце для цих об'єктів ", - розповів керівник майстерні Петро Анісіфоров.

Відзначимо, що будівництво меморіального комплексу та музею намічено на 2014-2016 роки.

Актор і режисер Валерій Золотухін помер в Москві на 72 році життя.

В. Золотухін народився 21 червня 1941 року в селі Бистрий Істок Алтайського краю. У 1963 році закінчив ГІТІС. З 1964 року служив у Театрі на Таганці, де грав провідні ролі. Багато знімався в кіно, найбільшу популярність йому принесли такі фільми, як "Хазяїн тайги", "Бумбараш", "Пропажа свідка", "Розповідь про те, як цар Петро арапа женив".

Після відходу директора і художнього керівника Театру на Таганці Юрія Любимова з театру В. Золотухін був призначений директором з функціями художнього керівника театру, чим і займався до смерті.

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.