На Тернопільщині збирають гроші на пам'ятник солдату Армії УНР

Благодійний фонд "Героїка" оголосив збір коштів на пам'ятник на могилі козака 3-го Кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Сергія Кравченка в селі Озеряни (Бучацький район Тернопільщини).

Кавалерист загинув у серпні 1920 року під час бою з більшовиками і був похований на кладовищі Озерян.

Могила козака, разом із цвинтарною церквою, була ліквідована комуністами після Другої світової війни. Однак y пам’яті кількох місцевих мешканців закарбувалось місце поховання.

Взимку 2013 року Благодійний фонд "Героїка" здійснив пошукову виправу до Озерян. Активісти, за допомоги місцевих краєзнавців та старожилів, віднайшли місце поховання Сергія Кравченка.

Могилу можна відновити. Долучайтесь!

Загальний кошторис проекту: близько 3 000 грн. (Виготовлення хреста у формі ордену Армії УНР "Хрест Симона Петлюри" та підставки; нанесення напису гравірувальною машинкою на кам’яну дошку; виготовлення надгробку; доставка з Корсуня-Шевченківського до Озерян; монтаж пам’ятника).

 Отак буде виглядати пам'ятник, на який ви можете пожертвувати кошти

Переказати кошти на цей проект можна на картку:

ПАТ "Укрсоцбанк"
Номер карткового рахунку: 2625 4026 0195 26
МФО: 300023
ЄДРПОУ: 00039019
Номер транзитного рахунку: 2924 3010 0000 11
Подобєд Павло Костянтинович

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com, телефон (+38) 093 725 67 45

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.