Спецпроект

У Балтійському морі затонув норвезький корабель-музей

Норвезький корабель-музей "Дракон" / Wyvern / затонув в Балтійському морі. Одна людина вважається зниклою без вісті.

Про це пише itar-tass.com.

"Дракон" брав участь у міжнародній вітрильній регаті навчальних судів "Толл шип рейс" / Tall Ships Race /, яка стартувала минулого тижня у датському Орхусі.

Норвезький вітрильник, якому понад 100 років, затонув у шведській частині Балтики між островами Еланд і Готланд. Екіпаж у складі 10 осіб було врятовано за допомогою вертольота.

Проте один з членів екіпажу нідерландського судна-конкурента "Дикий лебідь" / Wylde Swan /, який брав участь у рятувальних роботах, впав за борт і, за даними шведської морської адміністрації, досі не знайдений. У районі лиха зберігаються несприятливі погодні умови з високими хвилями.

Вітрильник "Дракон", спущений на воду в 1897 році, був одним з головних експонатів Морського музею в норвезькому Ставангері. Корабель брав участь в регаті "Толл шип рейс" вп'яте.

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.