У Норвегії виявили руїни «будинку богів» доби вікінгів

У Норвегії археологи відкрили руїни 1200-річного язичницького храму, присвяченого стародавнім скандинавським богам на кшталт Одіна й Тора.

Про це повідомляється на порталі Science Alert.

 
Реконструкція "будинку богів" 
Фото: University Museum of Bergen

Ці залишки є досить рідкісним реліктом доби вікінгів, коли в дохристиянській Скандинавії домінувало язичництво.

Науковці повідомляють, що знахідка представляла собою велику дерев'яну будівлю — близько 14 м завдовжки, 8 м завширшки і до 12 м заввишки. Вік будівлі попередньо датується кінцем VIII століття. Її використовували для поклоніння і жертвоприношення богам під час сонцестояння в середині літа і в середині зими.

Соррен Дінхофф, археолог із Університетського музею Бергена, заявив, що це "перший норвезький храм, знайдений у країні".

"Ми вперше знайшли один із цих дуже незвичайних, дуже гарних будинків. Ми знаємо їх зі Швеції, і ми знаємо їх з Данії … Це показує, що вони також існували в Норвегії", — додав учений.

Древні жителі Норвегії почали будувати такого роду великі "будинки богів", як їх називають, із VI століття.

"Це сильніший вираз віри, ніж усі маленькі культові місця. Ймовірно, це якось пов'язано з певним класом суспільства, який збудував їх як справжнє ідеологічне шоу", — пояснює Дінхофф.

Залишки "будинку бога" в Осе відносяться до VIII століття, коли в цьому районі почала домінувати елітна група багатих сімей. Цікаво, що будинок богів в Осі був зведений на кшталт християнських базилік, які мандрівники бачили в південних країнах. В результаті, зазначив Дінхофф, давньоскандинавські храми мали характерну високу вежу над скатним дахом, яка була копією веж ранніх християнських церков.

Хоча дерев'яного будинку вже давно немає, збережені отвори в стовпах демонструють його форму, в тому числі круглі центральні стовпи його вежі – дуже своєрідне архітектурне рішення, яке використовувалося тільки в будинках богів.

Про призначення стоянки свідчить також скупчення ям для приготування їжі для релігійних свят і численні кістки — останки жертвоприношень тварин. Церемонії проводилися в будинку бога в дні важливих свят, таких як сонцестояння в середині літа і в середині зими — найкоротша і найдовша ночі в році відповідно.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».