Спецпроект

У Китаї закрили музей з фальшивками

Влада Китаю закрила музей з фальшивими експонатами в провінції Хебей, який відкрив керівник місцевого відділення китайської Компартії Ван Цзунцюан.

Про це пишуть "Коментарі".

Як з'ясувала влада регіону Хебей, музей у селищі Ерпу не відповідає вимогам законодавства, оскільки в його колекції багато підробок.

Зокрема, на одному з експонатів, який представлено в музеї як вазу династії Цин, намальовані "мультяшні" персонажі. Підпис легендарного імператора Хуан-ді на деяких експонатах містить ієрогліфи сучасної спрощеної китайської, введеної в обіг у 1940-х роках, тоді як епоху правління імператора відносять до 26 століття до нашої ери.

Музей у селі Ерпу був відкритий в 2010 році, на його будівництво пішло 3 роки і 88 мільйонів доларів. За словами місцевих жителів, куратор музею "скуповував все підряд". Представник музею зазначив, що багато експонатів не були перевірені експертами, а музей зазнавав збитків. Коли музей відновить роботу, він не повідомив.

Земля, на якій розташований музей в Ерпу, була викуплена у місцевих жителів девелоперської компанією. Місцеві жителі неодноразово протестували проти будівництва музею. Вони припускають, що Ван Цзунцюан використовував його для відмивання коштів. Радіостанція Radio China зазначає, що подібні музеї нерідко відкриваються в різних регіонах Китаю, власники використовують їх для швидкого збагачення.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.