АНОНС: телевізійна ІП - про Шептицького, "Пласт" і "Братів Гадюкіних"

23 липня телевізійна програма "Історична Правда" за кілька днів до 148-ї річниці Андрея Шептицького головну увагу присвятить цій історичній постаті.

У розмові ведучого програми Вахтанга Кіпіані з деканом історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка професором Романом Шустом йтиметься, зокрема, про таке:

- Як сталося, що виходець з аристократичної полонізованої родини Роман Марія Олександр Шептицький вирішив, що має присвятити своє життя служінню українському народові?

- Якими були взаємини Митрополита Української греко-католицької церкви з рідним братом – міністром оборони Речі Посполитої Станіславом Шептицьким?

- Чому донині значна частина громадян України переконані, що Андрей Шептицький був "прислужником німецького фашизму"?

Крім того, "Історична правда" запропонує шанувальникам якісної української музики повернутися на 20 років назад.

В ефірі програми можна буде побачити виступ легендарної львівської рок-капели "Брати Гадюкіни" на фінальному гала-концерті фестивалю "Червона рута" влітку 93-го у Донецьку.

У другій частині програми Вахтанг Кіпіані запропонує глядачам "Історичної правди" майстерно реалізований фільм про славні діла і традиції української скаутської організації "Пласт" на Прикарпатті.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.