Спецпроект

Експерти підтвердили: картини, вкрадені у Роттердамі, дійсно спалені

Румунські експерти дійшли висновку, що принаймні три картини з числа викрадених минулої осені з роттердамського музею, дійсно згоріли в печі.

Про це пише colta.ru.

Слідство припускає, що це сталося у лютому в селі на північному заході Румунії, де проживає Ольга Догару - мати одного з викрадачів, якій вони передали вкрадені картини. Раніше вона розповіла слідчим, що після арешту сина спочатку закопала валізу з картинами на кладовищі, а потім принесла додому і спалила його в печі.

Втім, на судовому засіданні 22 липня вона відмовилася від своїх слів, заявивши, що збрехала на допиті, оскільки вважала, що "так буде краще".

Тим часом фахівці з Національного музею історії Румунії, що досліджують попіл з печі в будинку Ольги Догару, дійшли висновку, що там були спалені три з семи викрадених картин. "Ми зібрали більш ніж переконливі докази", - повідомив глава групи експертів Георге Нікулеску.

У жовтні 2012 року з музею Кюнстхал у Роттердамі грабіжники винесли сім картин Моне, Пікассо, Гогена, Матісса, де Хаана і Фрейда загальною вартістю від $ 100 до $ 200 млн. Які саме з цих картин загинули у вогні, експерти поки не з'ясували.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.