Спецпроект

Експерти підтвердили: картини, вкрадені у Роттердамі, дійсно спалені

Румунські експерти дійшли висновку, що принаймні три картини з числа викрадених минулої осені з роттердамського музею, дійсно згоріли в печі.

Про це пише colta.ru.

Слідство припускає, що це сталося у лютому в селі на північному заході Румунії, де проживає Ольга Догару - мати одного з викрадачів, якій вони передали вкрадені картини. Раніше вона розповіла слідчим, що після арешту сина спочатку закопала валізу з картинами на кладовищі, а потім принесла додому і спалила його в печі.

Втім, на судовому засіданні 22 липня вона відмовилася від своїх слів, заявивши, що збрехала на допиті, оскільки вважала, що "так буде краще".

Тим часом фахівці з Національного музею історії Румунії, що досліджують попіл з печі в будинку Ольги Догару, дійшли висновку, що там були спалені три з семи викрадених картин. "Ми зібрали більш ніж переконливі докази", - повідомив глава групи експертів Георге Нікулеску.

У жовтні 2012 року з музею Кюнстхал у Роттердамі грабіжники винесли сім картин Моне, Пікассо, Гогена, Матісса, де Хаана і Фрейда загальною вартістю від $ 100 до $ 200 млн. Які саме з цих картин загинули у вогні, експерти поки не з'ясували.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.