Спецпроект

Експерти підтвердили: картини, вкрадені у Роттердамі, дійсно спалені

Румунські експерти дійшли висновку, що принаймні три картини з числа викрадених минулої осені з роттердамського музею, дійсно згоріли в печі.

Про це пише colta.ru.

Слідство припускає, що це сталося у лютому в селі на північному заході Румунії, де проживає Ольга Догару - мати одного з викрадачів, якій вони передали вкрадені картини. Раніше вона розповіла слідчим, що після арешту сина спочатку закопала валізу з картинами на кладовищі, а потім принесла додому і спалила його в печі.

Втім, на судовому засіданні 22 липня вона відмовилася від своїх слів, заявивши, що збрехала на допиті, оскільки вважала, що "так буде краще".

Тим часом фахівці з Національного музею історії Румунії, що досліджують попіл з печі в будинку Ольги Догару, дійшли висновку, що там були спалені три з семи викрадених картин. "Ми зібрали більш ніж переконливі докази", - повідомив глава групи експертів Георге Нікулеску.

У жовтні 2012 року з музею Кюнстхал у Роттердамі грабіжники винесли сім картин Моне, Пікассо, Гогена, Матісса, де Хаана і Фрейда загальною вартістю від $ 100 до $ 200 млн. Які саме з цих картин загинули у вогні, експерти поки не з'ясували.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.