Спецпроект

Експерти підтвердили: картини, вкрадені у Роттердамі, дійсно спалені

Румунські експерти дійшли висновку, що принаймні три картини з числа викрадених минулої осені з роттердамського музею, дійсно згоріли в печі.

Про це пише colta.ru.

Слідство припускає, що це сталося у лютому в селі на північному заході Румунії, де проживає Ольга Догару - мати одного з викрадачів, якій вони передали вкрадені картини. Раніше вона розповіла слідчим, що після арешту сина спочатку закопала валізу з картинами на кладовищі, а потім принесла додому і спалила його в печі.

Втім, на судовому засіданні 22 липня вона відмовилася від своїх слів, заявивши, що збрехала на допиті, оскільки вважала, що "так буде краще".

Тим часом фахівці з Національного музею історії Румунії, що досліджують попіл з печі в будинку Ольги Догару, дійшли висновку, що там були спалені три з семи викрадених картин. "Ми зібрали більш ніж переконливі докази", - повідомив глава групи експертів Георге Нікулеску.

У жовтні 2012 року з музею Кюнстхал у Роттердамі грабіжники винесли сім картин Моне, Пікассо, Гогена, Матісса, де Хаана і Фрейда загальною вартістю від $ 100 до $ 200 млн. Які саме з цих картин загинули у вогні, експерти поки не з'ясували.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.