Спецпроект

Янукович вимагає дотримуватися траурних заходів у роковини Голодомору

Президент Віктор Янукович підписав указ "Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.

Указ доручає Кабінету Міністрів створити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також розробити та затвердити у місячний строк відповідний план заходів.

Цим планом має бути, зокрема, передбачено проведення 23 листопада 2013 року - у День пам'яті жертв голодоморів - відповідних жалобних заходів за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості.

Указ вимагає від уряду підготувати програму досліджень (за участі НАНУ) теми голодоморів першої половини XX століття в Україні (Голодомору 1932-1933 років в Україні, голодоморів 1921-1922 років та 1946-1947 років в Україні).

Також президент наказує уряду прискорити спорудження у Вашингтоні (США) пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років.

МЗС доручено провести тематичні заходи за кордоном і сприяти участі іноземних дипломатів у заходах в Україні.

Указ вимагає дотримуватися траурних заходів 23 листопада 2013 року: обмежити проведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо й телебачення і приспустити державні прапори.

Державним ЗМІ України пропонується широко висвітлювати заходи до 80-х роковин Голодомору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.