Спецпроект

Янукович вимагає дотримуватися траурних заходів у роковини Голодомору

Президент Віктор Янукович підписав указ "Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.

Указ доручає Кабінету Міністрів створити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також розробити та затвердити у місячний строк відповідний план заходів.

Цим планом має бути, зокрема, передбачено проведення 23 листопада 2013 року - у День пам'яті жертв голодоморів - відповідних жалобних заходів за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості.

Указ вимагає від уряду підготувати програму досліджень (за участі НАНУ) теми голодоморів першої половини XX століття в Україні (Голодомору 1932-1933 років в Україні, голодоморів 1921-1922 років та 1946-1947 років в Україні).

Також президент наказує уряду прискорити спорудження у Вашингтоні (США) пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років.

МЗС доручено провести тематичні заходи за кордоном і сприяти участі іноземних дипломатів у заходах в Україні.

Указ вимагає дотримуватися траурних заходів 23 листопада 2013 року: обмежити проведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо й телебачення і приспустити державні прапори.

Державним ЗМІ України пропонується широко висвітлювати заходи до 80-х роковин Голодомору.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.