АНОНС: річниця української колонізації Кубані

У серпні 2013 року виповнюється 221-та річниця з часу переселення запорозьких козаків на землі Кубані й початку засвоєння українцями нових земель на Сході Європи.

З цієї нагоди Кубанське земляцтво у Києві організовує урочистий захід.

У програмі – покладання квітів до пам‘ятника Тарасові Шевченку, розповіді істориків – уродженців Кубані про долю запорожців на нових землях, промови громадських діячів, кубанські козацькі пісні.  

"Українці мають пам‘ятати, що одна з гілок українського дерева й роду козацького знаходиться на Кубані – краї, який захистили й облаштували для життя наші славні попередники, які сьогодні потребують нашої уваги й посильної допомоги", йдеться в анонсі заходу.

Час і місце: 31 серпня 2013 року, 13:00. Київ, пам'ятник Тарасу Шевченку (навпроти Червоного корпусу КНУ).

Дивіться також інші матеріали за темою "Кубань"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.