Президент Росії Путін затиснув будь-які прояви автономізму не тільки на Кавказі, у Поволжі, але й на Кубані. Місцеве населення хоч і суперлояльне до Кремля, все ж пам'ятає про свої історичні корені.
Кубанське козаче військо, котре в 1918 - 1920 pp. воювало проти більшовиків і було змушене емігрувати на чужину, здавалося надією на відродження козацтва. Зустрічі в Америці коректують ідеалістичні уявлення...
Ще в XIX ст. частина населення українських земель визначала себе як бужан, полян, ятвягів, кривичів, чорнорусів, волинян, тиверців, уличів, хорватів... Процес націєтворення, який триває і досі, тоді ще не всюди почався.
"У нас тут вся дорога була засіяна мертвими людьми, кожен день їздила підвода, збирала трупи", - розповідає одна з найстарших мешканок станиці Медведовської Марія Іванівна Шульга (в дівоцтві - Коновалова) (рос.).
Цікаво, що навіть найзапекліші прихильники "единой й неделимой России" голосували за федерацію незалежної Кубані з Україною. Делегація Кубанської ради отримала від офіційного Києва зброю, а серед козаків ходили радісні чутки про висадку на морському березі гайдамаків.
Битви проти турків у водах Дніпровського лиману 1788 року - дещо белетризована, але цікава історія про те, як до України остаточно відійшли землі нинішньої Миколаївщини і Одещини.