Спецпроект

Музей Орсе звинуватили у псуванні Палацу дожів

Колишній молодший міністр закордонних справ Італії Франко Роччетта подав скаргу в поліцію на французький музей Орсе. Колишній чиновник звинуватив французький музей в тому, що під час нещодавно закритої виставки Едуарда Мане було завдано збитків венеціанському Палацу дожів, в якому вона проходила.

Про це пише minprom.ua.

Франко Роччетта стверджує, що стіни палацу були зіпсовані в декількох місцях через те, що для проведення виставки Мане потрібно було встановити нову систему кондиціонування. За його словами, в стінах палаццо після демонтажу виставки залишилося більше тридцяти дір діаметром до семи сантиметрів. Крім того, Роччетта звинувачує музей Орсе в псуванні підлоги в історичній будівлі . Вм'ятини на підлозі в колишній офіційній приймальні палацу, стверджує він, були приховані під столом із книгарні.

Керівник комітету з охорони культурної спадщини Венеції Рената Коделл заявила, що організація виставки перевірялася спеціальною комісією і ніяких порушень виявлено не було.

Члени міської ради Венеції розповіли The Local, що вони подали офіційну заявку на ім'я мера міста для з'ясування деталей події. " Якщо звинувачення підтвердяться, це буде дуже серйозна справа" , - заявив представник міської ради Сімоне Вентуріні. "Не має значення, наскільки важлива виставка. Палац дожів - скарб, який ми повинні зберегти і передати майбутнім поколінням", - додав він.

Виставка Едуарда Мане у венеціанському Палаці дожів, організована музеєм Орсе, була відкрита з 24 квітня по 18 серпня. Ключовим експонатом виставки стала картина відомого імпресіоніста "Олімпія", яка не покидає Франції з 1890 року.

Палац дожів у Венеції є одним з найважливіших пам'ятників італійської готичної архітектури. Побудована в XIV столітті, ця будівля протягом кількох століть залишалося місцем засідань органів управління міста. Сьогодні в Палаці дожів розташовується один з 11 музеїв, що перебувають у відомстві Громадського фонду музеїв Венеції (Fondazione Musei Civici di Venezia) .

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.