Спецпроект

У музеї опору Хезболли зроблять зону відпочинку. ФОТО

Хезболла планує розширити територію музею опору, додавши до нього басейни, спа, ігрові майданчики, готелі та кемпінги, щоб люди "могли приходити сюди і відпочивати".

Про це пише gazeta.ua.

Музей опору Хезболли, офіційно відомий, як Пам'ятник опору, - це експозиція під відкритим небом, створена ісламською військовою організацією Хезболла в пам'ять про бої з ізраїльськими військами, які проходили на території, яку сьогодні займає цей музей. Ця пам'ятка знаходиться в південному ліванському місті Мліта, в 50 км на північ від кордону Лівану з Палестиною. У період з 1982 по 2000 рр цей регіон буквально розривали військові чвари між силами Хезболли та ізраїльськими військовими.

Цей дивний музей-пам'ятник, що відкрився в 2010 році, займає більше 60 000 кв.м. на яких знаходяться доріжки і зелені насадження та ще 5000 кв.м. території, на якій розташовуються будівлі. Всі тури починають гіди, вітаючи туристів на "території протистояння, чистоти і джихаду". Екскурсоводи постійно наголошують на тому , що Хезболла була єдиним захисником Лівану у війні проти Ізраїлю, і тільки завдяки їм окупанти залишили територію країни (через 18 років після вторгнення в 1982 році) . Вони також стверджують , що всі дії бійців Хезболли проводилися виключно в цілях захисту .

Головною визначною пам'яткою музею є "Безодня" - поглиблення, заповнене різними видами військової техніки ізраїльських окупаційних сил, серед яких є вертоліт і знаменитий ізраїльський танк "Меркава" з дулом, зав'язаним вузлом.

Ізраїльський танк "Меркава"

Всі місцеві експонати - це транспорт і зброя, залишені ізраїльською армією і її союзниками.

У навколишніх лісах є відтворення боїв - тут показано, як солдати билися в горах, прокладаючи тунелі через скелі, щоб їх не обстріляли з повітря. Відвідувачі можуть побачити бункери і пройти по 200-метровому тунелю, яким користувалися під час війни 2006 року.

У бункері є ліжка, кухонне начиння, електрогенератори та інше спорядження, в тому числі кабінет з телефонами, радіо і комп'ютерами. Так гості музею можуть ненадовго "заглянути в життя" бійців Хезболли. Ще одна експозиція під назвою "Пагорб мучеників" являє собою сад, прикрашений зброєю і снарядами. Вона присвячена тим бійцям Хезболли, які віддали свої життя в боротьбі проти Ізраїлю.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.