У Лівані знайшли видане в Алеппо Євангеліє Івана Мазепи арабською мовою. ФОТО

Коштовне Євангеліє надрукували у 1708 році в Алеппо, а віднайшли наприкінці 2019 року під час відвідин Баламандського монастиря неподалік Триполі у Лівані, повідомляє Радіо Свобода.

У 1942 році історик Микола Андрусяк у нарисі "Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч", виданому у Празі, писав: "Збереглися до наших днів примірники арабського Євангелія, виданого коштом Мазепи в Алеппо у 1708 році для богослужбового вжитку православних сирійців".

У 1993 році наукова експедиція НАНУ у пошуках "Євангелія" вирушила маршрутом Батурин-Київ-Бендери-Варниця-Ясси-Галац. У Бухаресті, що був останнім місцем призначення експедиції, було виявлено примірник арабського "Євангелія".

У 2009 році український дослідник і дипломат Теофіл Рендюк зробив у бібліотеці Румунської академії якісну фотокопію суцільного тексту "Євангелія" Івана Мазепи арабською мовою, та привіз його електронний варіант в Україну.

З'ясувалося також, що в Алеппо у 1706–1708 роках було надруковано кілька видань "Євангелія", причому за підтримки кількох спонсорів, серед яких Костянтин Бринковяну та Іван Мазепа.

Кілька років тому, очоливши дипломатичну місію поглиблення українсько-близькосхідних відносин, Ігор Осташ, надзвичайний та повноважний посол України в Лівані і науковець, розпочав пошуки арабського примірника "Євангелія" на території Лівану, який також належить до території Антіохійського патріархату.

"Я коли приїхав сюди і дізнався про історію цього Євангелія, яке було надруковане в Алеппо, то я зрозумів, що це унікальне Євангеліє треба шукати тут, у Лівані.

Мені стало також цікаво, чи ці "щедрі дари" у вигляді книг широко використовувалися тут, на території Антіохійського патріархату? Як вони тут поширювалися по церквах і монастирях, чи стали у пригоді місцевим священнослужителям?" – розповідає Ігор Осташ.

І от, наприкінці 2019 року – року, коли Православна церква України (ПЦУ) отримала томос і стала незалежною від Москви – під час відвідин Баламандського монастиря, у спеціальному Центрі консервації стародруків була виявлена раритетна знахідка.

"З'ясувалося, що один сирієць із Латакії звернувся до майстерні з проханням про реставрацію книги… Важко передати відчуття у той момент, коли ми тримали у руках цю історичну реліквію.

Завдяки цій знахідці примірника "Євангелія" на теренах Антіохійського патріархату ми доєдналися до тих небагатьох українців і дослідників, які все-таки тримали його в руках", – пояснив посол Осташ.

На титульному аркуші раритетного Святого Письма, яке зберігається у Бухаресті, і яке описав Теофіл Рендюк, зазначено:

"Книга Чистого Святого Євангелія, яскравого сяючого факелу чотирьох духовних євангельських апостолів сподвижників Матвія, Марка та дорогих провісників Луки та Іоанна, надрукована нещодавно на кошти славетного пана гетьмана Івана Мазепи, у пошуках нагороди Божої та покаяння і це у році тисяча сімсот восьмому від Різдва Христового у місяці січні".

Наступна сторінка "Євангелія" містить слова вдячності Мазепі, висловлені патріархом Афанасієм грецькою мовою: "Просвітництво Божих слів зробив зрозумілим для віруючих країни Арабів… Рятівник численних душ".

Віршовою подякою патріарх возвеличує гетьмана, благословляє молитвою, підкреслює чесноти. Промовисто, як у зверненні до Мазепи, Афанасій Даббас називає гетьмана "улюбленим нашим духовним сином", що свідчить про глибоку пошану і благовоління перед діями Івана Мазепи.

Однак Євангеліє початку XVIII століття, віднайдене кілька місяців тому у Лівані, виявилося якраз без цих вступних сторінок із подякою патріарха Антіохійського.

Пошуки дослідника та дипломата Ігоря Осташа продовжилися у монастирі Святого Іоанна у Хиншарі. Це один із перших центрів друкарства на Близькому Сході, та монастир, що тепер також пов'язаний з іменем Івана Мазепи.

Буквально кілька днів тому дослідник повідомив, що у монастирі Святого Іоанна знайдено ще два примірники Євангелія, надрукованого у місті Алеппо друкарем Абдаллою Захером.

Паралельно із дослідженням розпочато і зйомки документального фільму про Євангеліє від Мазепи, де автор Ігор Осташ разом із режисером Станіславом Литвиновим хочуть розповісти захопливу подорож цього видання у віках, а також про унікальну постать Абдалли Захера, друкаря Євангелія, як ще одну ниточку історичного зв'язку між Близьким Сходом, тепер Сирією, Ліваном та Україною.

У фільмі будуть цікаві подробиці взаємин між патріархом Антіохійським та гетьманом Мазепою. А також глядачі зможуть побачити унікальні кадри пам'яток Лівану – Святої Землі, які тісно пов'язані з історією України.