Спецпроект

Естонський Морський музей хоче організувати виставку речей з "Титаніка"

Естонський Морський музей планує провести виставку предметів і речей, піднятих з Титаніка, що затонув 100 років тому. Археолог і дослідник морських глибин Джеймс Дельгадо відвідав Талліннський п'ятий форум культурної спадщини Балтійського регіону і поділився враженнями про свої експедиції на дно океану.

Про це пише postimees.ee.

У числі експертів п'ятого форуму культурної спадщини Балтійського регіону виявився археолог Джеймс Дельгадо, який двічі занурювався на дно Атлантичного океану з метою дослідження останків Титаніка. У ході останнього занурення була створена карта аварії судна і витягнуто велику кількість артефактів.

Торкнулися також теми Балтійського регіону про можливе витягання артефактів з потерпілого крах майже 20 років тому порома "Естонія", але директор морського музею Урмас Дрезен виступив проти цього, заявивши, що родичі загиблих до цього ще не готові, і має пройти ще не менше 20 - 30 років.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.