Нищать вали Ізмаїльської фортеці, які штурмували козаки. ФОТО

На території середньовічної Ізмаїльської фортеці розгорнулося масштабне будівництво із застосуванням важкої будівельної техніки.

Повним ходом іде руйнування пам'ятника історії та археології XVI -XVIII ст., пише у блозі на УП кандитат історичних наук (Південноукраїнський національний педагогічний університет) Андрій Красножон.

"У прибережній частині, над Дунаєм, зрито вали і культурні шари найдавнішої частини цієї унікальної пам'ятки, - зазначає Красножон. - Пам'ятки, яка в кінці 18 ст. вважалася "Троєю Нового часу".

За словами історика, у XIX сторіччі фортецю вже намагалися зрівняти з землею - у відповідності з умовами мирної Паризької угоди 1856 року. Але тоді було лише знято озброєння, ліквідовані каземати і казарми, зник бастіон "Табія". але вали та рови (основну інфраструктуру укріплень) зберегли в колишньому вигляді, у відповідності з планами фортеці XVIII-XIX сторіч.

Місце, де знищують вали, позначене червоним

"Як вийшло, що два тижні бульдозер безперешкодно працює на валах біля Центрального пляжу і соборної мечеті XVII сторіччя, - питає науковець. - Як вийшло, що ці роботи "прогледіли" обласні органи охорони пам'яток та культурної спадщини ? І чи є висновок археологів за фактом попередніх охоронних розкопок на місці робіт?".

За словами Красножона, тільки кілька археологів з усього багатотисячного міста намагаються хоч щось робити, витягуючи стародавню кераміку з-під гусениць тракторів.

 У XVIIІ сторіччі фортецю Ізмаїл з боку Дунаю успішно штурмували козаки

"Гріш ціна всьому провінційному пафосу про "данину пам'яті російській спадщини", про Суворовськi подвиги, - наголошує історик. - Священна корова російської військової історії зарізана на очах у здивованої публіки іржавим ковшем екскаватора".

Як відомо, у жовтні 2012 року Андрій Красножон Андрій Красножон заявляв, що будівельні роботи, ініційовані комунальникам на території Білгород-Дністровської фортеці (Одеська область), знищують унікальний археологічний шар.

Ізмаїльська фортеця - укріплення Османської імперії, засноване у XV сторіччі на місці фортеці Генуезької торгівельної республіки.

У 1609 році захоплена разом із іншими чорноморськими фортецями турків козацьким десантом під керівництвом Петра Сагайдачного.

Під час війн Російської та Османської імперій XVIII-XIX ст. фортецю тричі успішно штурмувала російська армія, у складі якої було чимало українців. Особливо кровопролитним був другий штурм (1790 року), коли модернізовану турками фортецю захопили війська під командуванням Олександра Суворова. 

"Штурм Ізмаїла 1790 року". Картина Олексія Ківшенка (XIX cт.)

Особливо у цій операції відзначилися чорноморські козаки Антіна Головатого - майбутнього колонізатора Кубані.

Підрозділи Головатого штурмували фортецю з моря - якраз із того, боку, де зараз зривають вали. Перед цим козаки знищили артилерійські батареї на дунайських островах, потопили турецькі кораблі на Дунаї і захопили допоможіні турецькі укріплення довкола фортеці.

Дивіться також інші матеріали за темою "Фортеці"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.